Ваші пальці пахнуть ладаном

До першоi частини

Вид мистецтва, який за допомогою кiнематографiчноi технiки, оперуючи рухомим зображенням i звуком, вiдтворюе реальну дiйснiсть (маеться на увазi на екранах) у художнiх та художньо-документальних образах – це щодо тлумачення термiна «кiномистецтво». Що за вiдомим висловом пролетарського вождя, iдейного i практичного творця бiльшовицького перевороту 1917 року в Петроградi, е «найголовнiшим iз усiх мистецтв». Чим вождь – може, й сам того не усвiдомлюючи (як дотепно вигукнув один гуморист, слухаючи з екрана телевiзора виступ Брежнева: «Мужик, ти хоч сам розумiеш, що ти сказав?»), дуже «образив» лiтературу, театр тощо.

А тому на сiмдесят з гаком лiт у червонiй iмперii бiльшовикiв вiдбувся – за вказiвкою згори, – подiл мистецтва – МИСТЕЦТВА!!! – на головне i…

Якщо одне мистецтво виявилося головним, хоч це й дико звучить, то, виходить, е мистецтво й не головне, тобто другорядне? Але якщо воно другорядне, то яке ж воно – мистецтво? Це вже ремесло.

Така собi пiдробка.

Ось так на десятилiття було одним вигуком сакрального вождя пiдвищено одне мистецтво (його вид) i приниженi всi iншi (театр, лiтература, образотворче мистецтво тощо). Сюди додалася ще й пресловута «партiйнiсть мистецтва», що остаточно його доконало. Адже тiльки «партiйнiсть мистецтва i лiтератури – ленiнська премудрiсть, – здатна гарантувати справжню свободу творчостi» – бiдолашне мистецтво!

Одним iз найдавнiших, як вiдомо, е мистецтво слова, що з винаходом писемностi започаткувало художню лiтературу, один з найбагатших за духовним змiстом i жанровим розмаiттям вид мистецтва, але й вiн, цей вид, з пiдвищенням на перше мiсце кiно (за ленiнською класифiкацiею) опинився на другорядних ролях…

До речi…

Перебиваючись у Швейцарii з хлiба на квас – чи то пак, на пиво, – в очiкуваннi революцii в Росii, Ленiн любив вiдвiдувати не тiльки мiсцевi пивнички, про що написано чимало, але й салони синематографа, що тодi тiльки-но зароджувався.

Кому iз зарубiжних актрис симпатизував вождь, невiдомо. Але, повернувшись у Росiю, Ленiн встигав паралельно з керiвництвом революцiйним процесом займатися ще багатьма речами. У тiм числi й культурою: театрами та кiно. Ленiн залюбки дивився фiльми одного з перших вiтчизняних режисерiв Євгенiя Бауера, який i вiдкрив свiтовi зiрку росiйського нiмого кiно Вiру Холодну.