Ваші пальці пахнуть ладаном

Коли iнтервенти пiд натиском Червоноi армii залишили межi Украiни, як з ними за деяким винятком вiдступили й кiнодiлки – ера украiнськоi приватноi кiнематографii на тому в Украiнi й завершилася.

Трохи ранiше у Харковi, де тодi перебував радянський уряд, була створена кiносекцiя театрального комiтету Наркомпросу, що згодом реорганiзуеться у Всеукраiнський комiтет, а потiм у Всеукраiнське фотокiноуправлiння – ВУФКУ.

Украiнськi кiноорганiзацii почали зi знiмання хронiки, що вiдображувала на екранi найважливiшi полiтичнi, военнi i господарськi подii iз життя молодоi Украiнськоi республiки.

В тiм числi i «Вступ до Одеси радянських вiйськ на чолi з Котовським».

Першi iгровi агiтфiльми починають випускатися в Украiнi вже у 1919 роцi. Пiсля того, як 41-ша дивiзiя звiльнила Одесу вiд iнтервентiв та реквiзувала покинуту Харитоновим недобудовану кiнофабрику, на нiй налагоджуеться випуск агiтацiйних короткометражок: до 1920 року випущено близько тридцяти таких агiток. Власне, це були фiльми-плакати, якi закликали допомагати фронту та роз’яснювали полiтику Радянськоi влади, а також «викривали антинародну суть контрреволюцii».

Але вперше з’являються i сюжетнi фiльми, дидактика яких будувалася на драматургiчному конфлiктi й образах людей.

До 1921 року вiдбуваеться повна нацiоналiзацiя кiнотеатрiв, прокатних контор, знiмальних павiльйонiв, а також створюеться матерiальна база для розгортання державного виробництва повнометражних художнiх фiльмiв – на той час в Украiнi утвердилась Радянська влада, iнтервенти i бiлогвардiйцi були повнiстю вигнанi з територii республiки.

А ще через рiк починаеться i саме виробництво художнiх фiльмiв, спершу в Криму, в Ялтi, на колишнiй кiнофабрицi Ханжонкова, що перейшла у розпорядження ВУФКУ, а потiм в Одесi. Навколо колишнього ателье Ханжонкова починае будуватися кiномiстечко з кiлькома знiмальними павiльйонами, лабораторiями, пiдсобними цехами. Пiзнiше розпочинаеться виробництво фiльмiв i в Киевi, де будуеться нова кiнофабрика – одна з найбiльших у СРСР.

На кiнець перiоду нiмого кiно украiнське кiновиробництво, збiльшуючись з року в рiк, досягло 20–25 повнометражних художнiх фiльмiв щороку, не рахуючи значноi кiлькостi iгрових короткометражок, а також документальних i науково-просвiтницьких стрiчок. Спочатку в Украiнi не вистачало своiх кадрiв, фiльми знiмали запрошенi з Москви кiноспецiалiсти, вiдомi московськi режисери.