Ваші пальці пахнуть ладаном

До ii зникнення i з’яви нового поняття «Радянська Росiя» (дивно, але чомусь досi немае такого поняття, як «Сенатська Америка») залишилося якихось 17 рокiв, i росiяни (самоназва «русские») опиняться у новому державно-полiтичному утвореннi пiд абревiатурою РРФСР…

Коли ХХ столiття переступало кордони Росiйськоi iмперii, а заодно й порiг квартири московського викладача Василя Левченка, його первiсточцi Вiрусi, «полтавськiй галушечцi», виповнилося лише сiм годочкiв, i з усiх вражаючих вiдкриттiв та подiй ХХ столiття було винайдено лише синематограф-кiнематограф, якому на той час було всього лише якихось п’ять рокiв, i королевою якого – всього лише через 15 рокiв, – стане вона, Вiра Левченко, у замiжжi Холодна.

А поки що Вiруня навчалася вдома, у своеi бабусi, i до гiмназii мадам Перепьолкiноi iй залишалося ще три роки…

І прийшов до Левченкiв у Кисловськi провулки, як i у всю Москву, а за нею i Росiйську iмперiю Новий, 1900 рiк – з пухнастим бiлим снiгом за вiкном, пахощами ялинковоi хвоi, сяйвом рiзнобарвних iграшок та рiзних сухозлiток, з незмiнними феерверками, дарунками, сподiванками на краще i легким сумом, який з’являвся, коли проводили старий рiк, рiк, що назавжди вiдходив.

До Х столiття Новий рiк на Русi починався у днi, близькi до весняного рiвнодення. А коли Давня Русь прийняла християнство (988–989), з’явилися вiзантiйське лiточислення i юлiанський календар. Рiк подiлили на 12 мiсяцiв i дали iм назви, пов’язанi з явищами природи, а початком нового лiточислення аж до кiнця XIV столiття вважали 1 березня.

Того ж столiття Новий рiк на Русi почали вiдзначати за церковним календарем i майже 200 рокiв святкуватимуть його прихiд 1 вересня. Для Давньоi Русi це був день Симеона Стовпника, або Семенiв день, як його назвуть пiзнiше. 1 вересня збирали оброк, рiзнi податi, вершився особистий суд. Цар Іван III усiм скаржникам велiв з’являтися до Москви на судний день саме 1 вересня, а цар Іван IV в день Симеона Стовпника визначав термiновий оброк.

В Успенському i Благовiщенському соборах Кремля вiдбувалися святковi служби – хресний хiд, читання Євангелiя i Апостола, освячення води, омовiння iкон. У церемонiях брали участь патрiарх i цар, запрошувались бояри i воеводи, думнi дворяни i дяки. Іноземнi посли пiдносили рiзнi заморськi дари – здебiльшого то були годинники, велика на той час рiдкiсть на Русi.