Ваші пальці пахнуть ладаном

Пiсля молебну в Успенському соборi Красною площею проходив парад вiйськ – з барабанним боем, з прапорами i музикою.

Дзвонили у всi дзвони, лунала «пушечная и ружейная стрельба», а тим часом «его величество с приятною ласкою поздравлял всех с Новым годом и взаимно от всех принимал поздравления». Влаштовувався «великий стол» для знатних осiб, на якому виставлялося не тiльки «рейнское вино», а й iншi заморськi дива. Подавали «пиво приказное, хмельное, мартовское, ячное, легкое», «брагу пряную», «квас овсяный, ячный», «мед приказной, с гвоздицы, паточный, вареной, цыженый, с кардамоном, малиновый, обварной».

А бiля трiумфальних арок, нарочито споруджених у Москвi, виставлялись чани з вином та пивом для простолюду. Увечерi – незмiннi феерверки, потiшнi вогнi, як завжди, лунали гарматнi пострiли. У палацi влаштовувався бал, а за ним i щедра учта – вечеря. Пiд час новорiчних свят за Петра Першого «пальба не умолкала в течение недели».

Пiсля Петра Першого до новорiчних свят додалися музикальнi вечори, бали стали яскравiшими, а на придворних маскарадах всi мали бути в «маскарадных платьях: доминах, венецианах, капуцинах…» Важливою умовою тих маскарадiв було одне правило: щоб тебе не впiзнали! Бал вiдкривали менует – що був головним етикетом XVIII столiття, – полонез, або «польський танець».

За новорiчними столами, крiм традицiйних для Росii напоiв, з’явилися кава, шоколад, лимонад тощо.

У маетках ще пишнiшими стали застiлля. Першими подавалися холоднi страви: шинка i буженина, прошпигованi часником, потiм розносили гаряче – зеленi щi, раковий суп з пирiжками i паштетом, далi свiжопросолена осетрина, чищенi раковi шийки, солонi перепiлки, фаршированi качки – на будь-який смак.

На той час перед воротами трактирiв або на iхнiх дахах ставилися ялинки, прив’язанi до паколiв. Стояли вони там до наступного року i були таким собi «фiрмовим» знаком питних закладiв – так тривало на протязi XVIII i XIX столiть.

Вважаеться, що звичай ставити на новорiчнi свята ялинку був завезений у Росiю майбутньою дружиною Миколи I, прусською принцесою Шарлоттою (Олександрою Федорiвною).

Звичай цей пiдтримали нiмцi, якi мешкали в Петербурзi – як традицiю своеi батькiвщини, ii обрядiв, звичаiв, ритуалiв. На свято Рiздва Христового ялинки прикрашали лiхтариками та iграшками, цукерками, фруктами та горiхами i ставили iх тiльки для дiтей. Пiдлiтки отримували книги, одяг, срiбло, дiвчатам пiдносили букети, альбоми, шалi.