Золота осінь Гетьманщини

Сучасники з жахом згадували, як бiля дверей зали, де бенкетували, виставлявся караул, солдати-преображенцi розносили «ушаты с водкой и по настоянию царя гости упивались до потери сознания».

Всi боялися «Великого отца Отечества», боялась його i Єлизавета, тож часом ховалася вiд нього подалi, намагаючись не потрапляти йому зайвий раз на очi… Хоч i батько рiдний, який iнодi бував добрим (щоправда, та доброта залишилася в минулому), Петро наганяв жах на всiх.

Особливо государ бував лячним, коли добре випивав, а випивав вiн завжди добряче, мiри нiколи не знав i здебiльшого втрачав тодi над собою самоконтроль. Тож його, хмiльного, боялися не лише своi, пiдданi iмперii, своею пиятикою Петро не раз, бувало, шокував Європу. Недарма ж прусська королева фамiльний фарфор од нього ховала, щоб захмелiлий росiйський iмператор не перетовк його, переповнившись вiд горiлки «русской удалью».

Збереглося одне iз свiдчень про те, як 1719 р. Петро приiздив до Берлiна.

Як вiдомо, його нервова система вiдзначалася крайньою дратiвливiстю i легкою збудженiстю, до всього ж вiн був «подвержен частым припадкам конвульсий, которые он не мог преодолевать. За столом с ним приключился один из таких припадков, а так как именно в тот момент он держал в руках нож, то так усиленно начал размахивать им перед прусской королевой, что последняя перепугалась и хотела вскочить с места.

Царь начал ее успокаивать, при этом он взял ее за руку и так крепко пожал, что королева взмолилась о пощаде…» Коли руськi гостi залишили палац, де гуляли на чолi зi своiм государем, той був зруйнований, як пiсля штурму чужих вiйськ. Все було зiпсоване i знищене так, що королевi довелося заново перебудовувати весь палац!

З iншого свiдчення: «чтобы уберечь вещи от порчи, которую русские гости (на чолi з Петром І.

– В. Ч.) производили повсюду, куда бы они не приехали, королева приказала вывезти всю дорогую мебель и те из украшений, которые легко могли разбиться…»

В останнi роки свого царювання Петро дуже хворiв. Здогадно, в нього була нирково-кам’яна хвороба, ускладнена уремiею, а це – патологiчний стан, що виникае за гостроi чи хронiчноi нирковоi недостатностi.