На нашем сайте вы можете читать онлайн «Старший боярин (збірник)». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Старший боярин (збірник)
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
24 декабря 2013
Краткое содержание книги Старший боярин (збірник), аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Старший боярин (збірник). Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Тодось Осьмачка) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Збірка «Старший боярин» знайомить з найбільш значними творами Тодося Осьмачки (1895—1962), Валер'яна Підмогильного (1901—1937) й Григорія Косинки (1899—1934) – талановитих письменників Українського Відродження. Шсля років забуття, коли їхні імена було викреслено з української літератури, вони знов повернулися до читачів. Сьогодні ми маємо змогу прочитати їхні книжки й оцінити високу художню майстерність цих авторів, зробити власні висновки і про нашу історію, і про сучасність.
Старший боярин (збірник) читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Старший боярин (збірник) без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Може, ще що бачив? – спитала тiтка з недружнiм притиском, який говорив, що кожна соломинка в хазяйствi без волi господинi не ворухнеться навiть i пiд час бурi.
Парубок, остаточно збитий з пантелику i згадавши те, що бачив, почервонiв i, не знаючи що далi казати, бовкнув:
– У березi, коли пробило 12 годин ночi, щось жiночим голосом страшно сумно спiвало.
І злетiла враз вся поважна самовпевненiсть iз тiтчиного обличчя. І спиталася тiтка тривожно, неначе зломленою силою:
– А де ж саме спiвало: чи проти нашого подвiр'я, чи проти попового?
– Нiби проти попового, але було так сумно, що менi здавалося, у грудях серце навiки замре.
Тут будет реклама 1
– Уже рокiв з вiсiм, як не спiвало в нашiм березi, не дурно це, щось буде, – сказала тiтка, справивши погляд углибiнь своеi душi, де живе невмируща бувальщина.
– А що ж воно спiвае?
– Спiвае билиця[16 - «спiвае билиця…» – те саме, що й «билина» – стебло польового злаку, травинка, перен, самотня iстота, яку кожен може образити й понiвечити.
Тут будет реклама 2
], бодай ii пам'ять була не прийняла!
– А чи можна й менi знати про неi хоч трохи? – зрадiв Гордiй, що може вiдвернути тiтку вiд неприемного враження, яке вiн зробив початком розмови.
– Не трохи тобi треба знати про неi, а все треба знати, i конче треба знати. Слухай i, може, хоч ти навчишся обминати в життi горе i непевних людей, страшнiших вiд горя, – теж полегшено зiтхнула господиня i, напившися води i втершися рушником, на якiм лежала паляниця, сказала: – Оця земля, що за селом засiяна тепер буряками, колись належала пановi з мужикiв Терещенковi.
Тут будет реклама 3
Бурякiв вiн не сiяв, як тепер граф, а тiльки пшеницю, жито, овес, горох i ячмiнь. У нього в полi залишався раз у раз хлiб, недомолочений у скиртах, i солома з-пiд молотiння та германування в ожередах[17 - Ожеред – скирда соломи (заст).]. Усi цi залишки глядiв лановий, старий дiд Маркура Пупань. Але такий дiд, якого не було вiд утворення свiту i не буде до страшного суду. Свою займанщину вiн об'iздив верхи на чорнiм конi, що звався Ремез.Тут будет реклама 4
А зимою теж ним, але уже однокiнними санками. І що то був за дiд, i що то була за напасть на весь хрещений мир… У кiнець його малахая[18 - Малахай – батiг (заст.).] було вплетено шматок олова, кажуть, з пiвпуда. І хто з бiдних мужикiв попадався на переiздi з краденою соломою, того вiн убивав малахаем i мертвого брав на коня, коли це було лiтом, i вiз туди, за Тернiвку, де ото вода страшно нуртуе в скелях, i вкидав його у вир.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Старший боярин (збірник), и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Тодось Осьмачка! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
