Нестор Махно

Командувач Антонов-Овсiенко, у телеграмi урядовi УСРР вимагав «…негайно припинити цькування махновцiв, що мае провокацiйний характер». Висновки свого вiзиту до Махна Антонов-Овсiенко виклав у телеграмi Раковському, вказуючи, що Махно проводить агiтацiю за «единий фронт» проти бiлогвардiйцiв, що батько до агiтацii проти бiльшовикiв не причетний, а на III гуляйпiльському з’iздi не був i його резолюцiй не пiдписав, що бандитизму в частинах Махна не помiчено, а повстанцi «кадр чудовий, але потребуе обробки». Антонов-Овсiенко дав згоду на розгортання махновськоi бригади в дивiзiю.

У той же час Троцький та командування Пiвденного фронту надiслали телеграми до всiх iнстанцiй iз забороною розгортання дивiзii. Троцький i К° продовжують постачати махновську дивiзiю як бригаду, а з середини травня взагалi припиняють будь-яке постачання махновцiв.

7 травня на махновськiй радi було прийнято рiшення про переформування бригади в дивiзiю iм. Махна та обрано комдивом цiеi дивiзii самого Махна. Махновцi утримували найважливiшу дiлянку фронту – 110 верст, вiд Азовського моря до ст.

Кутейникове.

На початку квiтня в Єлисаветградi вiдбувся з’iзд Конфедерацii «Набат». З’iзд вiдзначив, що бiльшовики застосовують репресii проти анархiстiв, що каральнi дii влади можуть змусити анархiстiв ужити адекватних дiй. «Бюрократизацiя», «придушення низiв», «контрреволюцiйнiсть» – такими епiтетами анархiсти характеризували бiльшовикiв, звертаючись при цьому до своiх спiльникiв та симпатикiв iз гаслом: «Жодних компромiсiв iз Радянською владою!».

«Набатiвцi» закликали органiзовувати пiдпiлля на заводах та у вiйськових частинах, «всiляко пiдтримувати повстанський рух». До Махна прибули кiлька сотень анархiстiв на чолi з лiдером «набатiвцiв» В. Волiним, що незабаром став другою людиною в махновському русi – секретарем махновськоi ради (до грудня 1919 р.).

8 травня 1919 р. отаман Григор’ев пiдняв на повстання проти бiльшовикiв свою 6-ту дивiзiю Третьоi украiнськоi радянськоi армii (20 тис. солдатiв). Григор’ев вiддае наказ усiм своiм однодумцям: захоплюйте всi станцii, формуйте загони й захоплюйте повiтовi мiста, Киiв та Харкiв.

У першi днi повстання григор’евцi досягли великих стратегiчних успiхiв. Вiйськовi з’еднання Украiнськоi Червоноi армii переходили на бiк повсталих або оголошували про свiй нейтралiтет. 9—16 травня повсталi селяни та червоноармiйцi захопили Єлисаветград, Черкаси, Кременчук, Катеринослав, Миколаев, Херсон…

Панiка охопила представникiв влади.