Евотон: трансформація

Вони були об’ектом прихованого презирства дiтей, якi хоч i були iхнiми однолiтками, але народилися ранiше. Що вже й казати про дорослих.

– Не звертай уваги, я все розповiм нашому тату, – звернулася Кетрiн до своеi сестри, яку кiлька рокiв тому удочерили батьки американки.

– Не варто, Кетi, – з розумiнням i вдячнiстю вiдповiла японка. – Система не працюе й дае збоi. Ти ж сама бачиш, що нiякого зближення не вiдбуваеться.

– Але ж я – зi старого поколiння… – проникливо вiдказала Кетрiн.

– Таких, як ти, – неймовiрно мало.

Он, глянь праворуч! Бачиш, як вони стоять i уiдливо шкiряться на нашу групу. Уявляю, що iм наговорили iхнi батьки. А дорослi!.. – Айюмi пiдняла руку й торкнула те мiсце, куди нещодавно вдарила вчителька.

– Що, болить? – розреготався хтось з хлопцiв, який проходив повз них.

– Не твоя справа, довбню! – нервово вiдповiла Кетрiн. – Абсiдеумiв на вас бракуе!

– Кетi! Облиш! – заспокiйливо попросила сестра. – Не дай Боже, щоб вони повернулися!

– Як ти? – запитав хлопчик, що пiдiйшов.

– Дякую, Майкле. Дурня ще та!

Айюмi дбайливо дiстала й передала йому якийсь зошит. Хлопчик узяв його й поглянув у бiк дiтей, що стояли навпроти.

– Кумедно!

– Що? – запитала Кетрiн.

– Я вiдчуваю себе як homo sapiens[1 - Людина розумна (лат. Homo sapiens) – вид роду Люди (Homo). У кiнцi верхнього палеолiту (близько 40 тисяч рокiв тому) залишався единим представником сiмейства гомiнiдiв.], що стоiть перед afarensis[2 - Австралопiтек афарський (лат.

Australopithecus afarensis) – вимерлий вид австралопiтека з родини гомiнiдiв, що жив близько 4 мiльйонiв рокiв тому.]… Мiсiс Плез[3 - «Мiсiс Плез» – всесвiтньо вiдомий череп самки австралопiтека африканського (вимерлого виду з сiмейства гомiнiдiв, який мешкав близько 3, 5–2, 4 мiльйонiв рокiв тому).] вiдпочивае!

Всi трое засмiялися. З групи дiтей навпроти вийшли трое найогряднiших хлопчакiв, яким не сподобався iхнiй смiх, з вiдверто недоброзичливими намiрами.

– Що, чверть вiд ста, вам мало запотиличникiв дали? – вороже запитав один з них.

Майкл зробив два кроки iм назустрiч, перегородивши шлях до дiвчаток. Найбiльший хлопчак пiдiйшов до Майкла впритул i грiзно подивився йому в очi:

– Що, чверть вiд ста, отримати хочеш, задрипанцю?

Інший хлопчисько пiдскочив до захисника i штовхнув його ногою ззаду. Майкл, не втримавши рiвноваги, врiзався у третього здорованя, який зi злiсним смiхом вiдштовхнув його назад.