Шлях Богомола. Імператор повені

Сiдай до столу, не бiйся.

Макарiй обережно, аби не зачепити дорогого посуду, присiв на подушки навпроти Леонтiя. Аромати вишуканих страв заповзли до його носа i зростили число бажань. Стратег власноручно налив до його келиха темного, як кров, вина.

Вiн зачекав, поки новий раб побачить пияцьке побажання, нашкрябане на днi келиха, поки струсить з куцоi бороди пролитi краплi, вирiвняе збите винним духом i довгим ковтком дихання. Вiдтак спитав:

– Смачне в мене вино?

– Так, найсвiтлiший. Солодке й густе, зi староi й благословенноi Богом лози.

– Любиш життевi радощi?

– Не без того.

– Бачу, що не сподобився ти твердостi у духовному покликаннi. – Стратег вiдкинувся на подушки i весело дивився на колишнього клiрика.

– Людина, за словами праведних, есмь iстота недосконала, приречена на земнi спокуси.

– А що знаеш про смерть?

– Що ii Божим творiнням не оминути.

– Куце твое знання, рабе.

– У Писаннi сказано про двi смертi. Є перша смерть, неостаточна. І е друга, остаточна, якоi не пiзнають лише тi, хто воскрес для тисячолiтнього Христового царства.

[8 - Див: Об’явл. 20:6.] Перша смерть е вмиранням тiла, друга е припиненням буття грiшникiв, безповоротною погибеллю у вiчнiй скорботi та у вогненному озерi. Давнi юдеi також знали про другу смерть, яку розумiли як виключення з воскресiння, залишення у гробах та пiддання прокляттю вiчному…

– Досить, – зупинив його Леонтiй. – У Писаннi ти начитаний, бачу. Проте мене цiкавить лише перша смерть, тiлесна. Точнiше, я хочу знати, як вiд неi тiкати.

«Ось iще один iз тих, хто прагне безсмертя земного паче життя вiчного, – подумки посмiхнувся Макарiй. – Зрештою, Мефодiй Патарський не вiдносив безсмертя до зла».[9 - Мефодiй Патарський. Про воскресiння, проти Орiгена, 22.] Вголос сказав:

– Нiкому ще, найсвiтлiший, не вдалось здобути безсмертя до виповнення часiв.

– Менi, рабе, безсмертя без потреби, – стратег зробив добрячий ковток, закусив копченим вугром. – Менi потрiбне довге життя. Мiй первiсток народився минулого року, а менi вже за шiстдесят.

Якщо помру до того, як вiн змужнiе, його вб’ють i рiд мiй згасне. Прагну довголiттям захистити сiм’я свое вiд численних ворогiв, у свiтi сущих. Казали менi, що з лiкарiв ти найкращий. От i Скавра ти щасливо полiкував, хоча всi тутешнi травники i чаклуни йому неминучу смерть провiстили i мене в нiй запевнили. Якщо зможеш продовжити моi роки, зроблю тебе багатим. Що скажеш?

– Є рiзнi способи продовжити життя.