На нашем сайте вы можете читать онлайн «Шлях Богомола. Імператор повені». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Шлях Богомола. Імператор повені

Автор
Дата выхода
27 августа 2015
Краткое содержание книги Шлях Богомола. Імператор повені, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Шлях Богомола. Імператор повені. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Володимир Єшкілєв) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Середина ІХ століття. Східна Європа охоплена війнами. Праукраїнські племена під тиском Хазарії та служителів демонічного божества, знаного під ім’ям Богомола, відступають на Захід. Але й на землях їхньої нової батьківщини – Прикарпаття – ворог не залишає їх у спокої. З глибин віків виринає містичний спадок магів, що загрожує всьому сущому. І Серединний світ людей, і вищі світи богів завмерли у тривожному очікуванні. В цей буремний час у далекому гірському городищі доля зводить героїв роману для того, щоб учергове змінити хід історії. Хоча події, описані у романі «Шлях Богомола», відбулись понад тисячоліття тому, їх відлуння ще й досі можна почути у легендах та переказах гірських народів, у шепотінні вітрів на перевалах, у плескоті кришталевих карпатських джерел та водоспадів.
Події в романі «Імператор повені» відбуваються на сім століть пізніше. Богиня Карна (мати Богомола) не полишає у спокої наш світ. Герой роману несподівано для себе стає обраним воїном, якому судилося протистояти древній і могутній Викрадачці Немовлят. Автор з тонкою іронією змальовує мандри героя світами. Адже хоча часи й змінюються, проте злодійський світ на ім’я Опадло все ще десь поряд з нами.
Шлях Богомола. Імператор повені читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Шлях Богомола. Імператор повені без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Казали, що князенки вдалися миршавими й до вiйськових справ непридатними. Старший з них багато рокiв жив заручником у варягiв, а решта, наче випханцi, заступали жупанiв на кордонах мочарного краю.
«Може, й добре, що не маю анi пергаменту, анi берести до того Молотшi, – врештi-решт вирiшила Жаринка. – Хто зна, як поведуть себе отi болотнi виповзнi, коли побачать начерк до силувальника, батька хирлявцiв i варязькоi пiднiжки».
З такими думками Стоймислова донька вийшла на край широкоi галявини, порослоi травою i чемеркою.
«Тут могили», – розкодувала вона присутнiсть гнiтючоi, в’яжучоi думки i рухи сили. Та виходила з центру галявини, де буйно стромило сiро-зелене, всiяне колючками бадилля. Жаринка навiть не наважилась уявити, скiльки народу мали зарити пiд тою паростю, щоби подих могильноi сили був настiльки гострим. Там могло знайти свiй спочинок вигибле вiд мечiв плем’я або ж впiйманий у пастку великий вiйськовий загiн.
Вiдтак дiвчина вiдчула, що з колючок хтось на неi дивиться. Вiдчувати погляд i визначати напрям, звiдки його спрямовано, вона, як i решта родовичiв, навчилась з дитинства. Майже на пiвгодини Жаринка завмерла, лежачi у травi, приготувавши стрiли i дослухаючись до кожного звуку. Вiтерець мирно шурхотiв у могильному травостанi, сороки несполохано стрибали гiлками дубiв i модрин, десь здалеку долинав дрiб дятловоi працi.
Годилося перевiрити, чи не зачаiвся у колючках невидимий ворог. Проте Стоймислова донька вирiшила не робити цього. Дивитись могли не лише людськi очi. Могильна нежить також володiла здатнiстю спрямовувати увагу на живе i тепле.
Дiвчина приклала до губ оберег Матерi Куни з чорного залiза й не вiдчула тривожноi гiркоти. Берегиня роду не слала iй попередження про небезпеку.
Жаринка залишила свое укриття й обiйшла галявину, ховаючись у затiнку старих дубiв.
«Бортники!» – припустила дiвчина.
Зустрiчатись зi збирачами дикого меду iй зовсiм не хотiлось. Долю бортникiв-лiсовикiв зазвичай обирали злочинцi, iзгоi, випханцi з родiв. Життя в лiсах було голодним i диким. Час вiд часу iзгоi крали жiнок пiд городищами, нападали на торговi валки.











