На нашем сайте вы можете читать онлайн «Судний день». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Историческая литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Судний день

Автор
Дата выхода
28 ноября 2016
Краткое содержание книги Судний день, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Судний день. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Ярослав Яріш) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Гомоніла Україна, довго гомоніла, довго, довго кров степами текла-червоніла»…
Зі шкільної парти ми пам’ятаємо, як Шевченко у своїй безсмертній поемі «Гайдамаки» «скликав» у Холодний Яр відважне гайдамацтво, а ми з хвилюванням слідкували за долями Гонти, Залізняка і Яреми Галайди. Та чи було все саме так, як описував Великий Кобзар? Як зараз нам ставитися до кривавих подій Коліївщини? Що це було: стихійне повстання українського селянства, спланована війна за відновлення незалежності Української Держави чи «багатоходівка» Російської імперії?
На це питання дає відповідь новий роман Ярослава Яріша «Судний день». Його сюжет заводить нас у жорстоке ХVІІІ століття, де поміж темних пущ Холодного Яру та глибоких байраків запорозького степу кувалися свячені ножі, у той час як у замках і палацах жирувало знавісніле від безкарності панство. Ось-ось «заспівають треті півні», впаде іскра у порох і велике пожарище затопить всю Україну, спом’янувши горді часи Хмельницького і Палія.
Усе ніби й просто… Але була ще й третя сила…
Судний день читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Судний день без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Спочатку була думка заскочити до мiсцевих жаботинських дiвчат, гаiвки поводити, однак погода геть зiпсувалася – i молодь поховалася по хатах. Так i не дочекавшись дiвочого товариства, козаки вирiшили втопити свою тугу в чарцi.
За вiкном корчми все ще лив немилосердно холодний весняний дощ. Вечорiло. Незважаючи на те, що всерединi було напалено, тут вiддавало сирiстю, пахло горiлчаними випарами та корчемною тугою. Левченко сидiв на твердiй дубовiй лавi за таким саме столом та все крутив у руках тараню, так i не наважуючись ii вкусити.
– Самого мене покидаеш? – незло запитав Левченко. – А ще товариш називаеться.
Його сьогоднi горiлка чогось не брала. Певно, через отi всi душевнi переживання. Скiльки не намагався себе заспокоiти, не вiдганяв вiд себе набридливих тяжких думок, вони все поверталися до молодого козака i продовжували сушити йому голову.
Молодий козак геть забув, що мав на сьогоднiшнiй вечiр призначену романтичну зустрiч.
Дарка все ще стояла бiля входу в корчму, не наважуючись пiдiйти, Іван же вдавав, що не помiчае ii, про щось гаряче сперечаючись iз Моторним. Нарештi служниця пiдiйшла, торкнулася руки.
– А, це ти? Ну, чого тобi? – запитав козак.
– Я прийшла нагадати пану про те, що одна особа досi чекае на зустрiч з вами.
– Так-так, я пам’ятаю. Тiльки сама бачиш: у нас тут нарада з товаришами, тож зараз нiяк. Гадаю: доцiльно буде нашу зустрiч перенести.
Дарка нахилилася.
– Моя панi мае для вас щось дуже важливе. Вона почекае тут.
– Тут?
Левченко виглянув у вiкно: недалеко вiд ворiт у корчму стояла бричка на узбiччi.






