Дон Жуан

Вперше украiнською мовою повнiстю завершений переклад Байронового «Дон Жуана» було видано у 1985 р.[40 - Байрон Дж.-Г. Дон-Жуан / пер. з англ. С. Голованiвського. – К. : Днiпро, 1985. – 541 с.] Ранiше ця поема була надрукована у Москвi у росiйському перекладi Т. Гнедич[41 - Байрон Дж. Дон Жуан / пер. с англ. Т. Гнедич. – М.; Л. : Государственное издательство художественной литературы, 1959. – 589 с.]. 2001 р. видавництво «Фолiо» видало украiнський переклад Сави Голованiвського[42 - Байрон Дж. Дон Жуан ; пер. з англ.

Сави Голованiвського ; передм. С. Павличко. – Харкiв : Фолiо, 2001. – 559 с.] iз передмовою С. Павличко, а в 2007 р. твiр побачив свiт у перекладi Валерii Богуславськоi у видавництвi «Дух i Лiтера»[43 - Байрон Дж.-Г. Дон Жуан / пер. з англ. Валерii Богуславськоi. – К. : Дух i Лiтера, 2007. – 592 с. (усi iншомовнi вкраплення у перекладi здiйснено росiйською мовою, що викликало обурення у критикiв, див.: Назаров Н. «Самцi – предивнi ссавцi» (2010 р.): [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litakcent. com/2010/07/16/samci–ssavci-predyvni).].

«Дон Жуан» Дж. Байрона – це твiр не стiльки про акцентуйовану постать, яка, безперечно, постае ключовою для розгортання художньоi реальностi, скiльки про час, полiтичний i соцiальний контекст, про моральний занепад i кризу вiри, полiтики, соцiальних iнститутiв. Тож саме байронiвський «Дон Жуан» повертае нас до себе, пропонуючи замислитися над екзистенцiйно важливими питаннями, у пошуку вiдповiдей на якi ми й народжуемося як свiдомi суб’екти реальностi, надiленi активною громадянською позицiею, моральним iмперативом i волею до змiн задля формування комфортного майбутнього, заснованого на засадах гiдностi та етики.

    Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ,

    кандидат фiлологiчних наук, докторант, науковий спiвробiтник вiддiлу свiтовоi лiтератури Інституту лiтератури iм. Т. Г. Шевченка НАН Украiни

ПОСВЯТА

1

Боб Саутi! Ти поет-лауреат,

увiнчаний глава усього клану.

Хоч ти i торi, тобто ренегат,

що вже зробив кар’еру непогану,

скажи – чи ти i досi друг i брат

«Озернiй школi», з котроi лiтану

розпочали отi дрозди, що iх

в один пирiг запечено усiх?

2

Коли пирiг на частки розрiзали,

король бував у захватi – тому,

що тi дрозди запеченi спiвали,

i це завжди подобалось йому.

Лiтав i Колрiдж з ними, як казали,

в метафiзичну ринучи пiтьму.

Вiн пояснив це, але й знамените

пояснення потрiбно пояснити.