На нашем сайте вы можете читать онлайн «Унія». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Унія

Автор
Дата выхода
23 октября 2019
Краткое содержание книги Унія, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Унія. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Володимир Єшкілєв) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Нова сила бродила й пінилася, немов молоде вино, народжувала несамовиті надії та авантажні проекти. В місцях темних і секретних нова сила зустрічала стару – сиву і дику, настояну на хмільних медах та відьмацьких варивах. Змішуючись, ці дві сили утворювали купаж, сповнений енергії, руху, радісної люті та підприємливого божевілля», – Володимир Єшкілєв про Україну середини XVII століття в історичному романі «Унія», першому з трилогії «Прокляті гетьмани».
Роман оповідає про Івана Остаповича Виговського та зраджені надії спадкової української шляхти, яка сподівалася на достойне місце України-Русі в наймодернішій з тогочасних держав – Речі Посполитій, про роль православної церкви у тих подіях, про катастрофу, що спіткала Гетьманську державу після переможної Конотопської битви. Як і в попередніх романах Єшкілєва, художню реконструкцію доповнює ретельно вивірена «внутрішня енциклопедія» твору, де зібрані маловідомі, а іноді й замовчувані відомості про Гетьманську добу та дотичні до неї події.
Унія читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Унія без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Тут вже любов не лише не знае порядку, але й не розрiзняе породи. Тут зливаються в обiймах несумiснi стихii. Сеча i полум’я, лайно i роза, вайлуватий кентавр i бурхлива нiмфа. Cancer leporem capit![11 - Cancer leporem capit – Рак ловить зайця. (Лат.)]
– Лайно i роза! Оце, ясна курва, влучно! – Ревула щиро розреготався, вiдтак затяжно закашлявся. Приятель штурхнув його в спину.
– Не вдавися, – сказав Кiт.
І, як здалося сину пiдстарости, кинув на Мечислава сумний погляд, наче вибачаючись за присутнiсть в компанii грубiяна.
– А давайте наб’емося до Зосi в гостi, – вiдкашлявшись, запропонував Ревула. – Вони не чекають, а ми отакi туди прийдемо, привiтаемося як старi знайомi i все там перевернемо. Чи ми, курва, того не вартi?
– Лише як старi знайомi? – гмикнув Агрiппа.
– І мiж iншим розвiдаемо, чим причаровують бурхливих нiмф, – докинув Кiт.
– Хочеш побачити, який задовгий у зануди прутень? – знов реготнув Ревула.
– Зараз ти мiй побачиш. І заплатиш за себе.
– Пропозицiя дика й саме тому менi подобаеться, – пiдсумував Агрiппа й звернувся до Мечислава:
– Пан з нами?
– Гей, шинкарю! – гукнув, дзвякнувши капшуком, Кiт.
І тим звiльнив сина пiдстарости вiд необхiдностi вiдповiдати. Мечислав лише погiдно кивнув, не вiрячи у таку фортуну. Вiн вже кинув обмислювати своi передчуття, загадковi погляди та несподiванi iнтонацii. Та й на грубощi Ревули йому тепер було начхати. Майбутне лягало пiд ноги, а спину пiдпирало попутним вiтром.
«Все, як по писаному. Той нехрист таки знаеться з “чимось”», – вирiшив вiн i вiдчув щось подiбне до миттевого запамарочення.
Утiм, воно було лише миттевим.
Скибицька мешкала зовсiм поряд з «Корабелою» – не довелося й вiдв’язувати коней. Розлякавши голодранцiв та псiв, компанiя зупинилася перед брамою. Та вела до приземкуватоi кам’яницi, перший поверх якоi склали з дикого каменю. Ревула взявся грюкати до клямки кiльцем, що звисало з залiзноi баранячоi морди. Кiт намагався допомогти грубiяновi свистом, але це йому погано вдавалося.
Над брамою вiдкрилися масивнi вiконницi. Кругле обличчя виплило з неосвiтленоi кiмнати.
– Чого хоче панство?
– Панну поклич.
– Панна зайнята.
– Клич, курво! – гаркнув Ревула.
– Що то за оршак[12 - Оршак – юрба, зборище.]? – басовито запитали за спиною прислужницi.
– То ти, Яне? – Ревула витягнув шию, намагаючись розгледiти басовитого.
– Іоанном хрестили, – вусатий здоровань вiдсунув жiнку, загородив плечами вiконну пройму.











