Унія

Тобто вiн стоiть перед Богом обличчям до святинi i звертаеться до нього вiд iменi людей, якi в нього за спиною i за котрих вiн взяв на себе вiдповiдальнiсть. Так е в агарян, де iхнi мулли стоять з народом перед арками, що позначають напрям на Мекку, так само i в юдеiв. І лише римськi i грецькi священники, навпаки, звертаються до людей вiд iменi Бога, наче мають цiлого Всевишнього за спиною. Наче вони його намiсники, пророки або вповноваженi посланцi. Наче Бог власноруч поставив печатку й пiдпис свiй на iхнi писанi привiлеi.

Тобто вони наслiдують поганських жрецiв, якi виходили з храмiв до натовпiв та провiщали волю небес iменами пустих iдолiв – молохiв та ваалiв. При тому нiхто направду не знае, чи отримали теперiшнi римськi i грецькi священики правдивi знаки вiд Бога, чи, може, говорять вiд його iменi щось придумане та вигiдне iм. А якщо вони говорять з голосу тiеi сили, чие iм’я ми не будемо згадувати за цим чесним столом? Ви, пане Іване, маете певнiсть, що нi?

– Але ж на образах, до яких вклякаемо, намальованi святителi, що купно з народом звертаються до Бога.

– Я нагадаю вам, що лише римськi i грецькi священики роблять таiнства вiд iменi Всевишнього. Лише вони перетворюють хлiб та вино на тiло i кров Його, лише вони вiдпускають грiхи Його iменем. При тому вони не надто пiклуються про те, щоб зберiгати чистою та неоскверненою свою плоть, таку ж грiшну як i наша з вами. А ще вони прагнуть влади.

При цих словах Виговський чомусь згадав, що родич сенаторськоi дружини от-от мае отримати вiд Папи фiолетовi панчохи архiепископа.

Вiн спробував заперечити:

– Я не теолог, пане Юрiю…

– Але ж, на Бога, дайте сенаторовi промовити, – втрутився трансiльванець.

– Я дам собi раду, не турбуйтеся, – зиркнув на нього Немирич i продовжив: – Це не е богословськi питання, пане Іване, аж нiяк. Це питання законностi, про яке ви казали. Скажiмо, ваше шляхетське право й ваш герб Абданк закрiпленi королiвськими грамотами, записанi у гербовниках та статутних книгах.

Якщо хтось немудрий або злочинний поставить пiд сумнiв вашi привiлеi, ви звернетеся до суду i покажете там документи. А хто i якою грамотою пiдтвердить, що тi шматочки хлiба, що лежать на тацi в Софii, киiвський митрополит направду перетворюе на плоть Господню?

– Страшнi речi кажете, – похитав головою писар.

– Це я кажу для того, щоб у нас з вами не було розходжень в розумiннi законностi.