Фрея із Семи Островів

– Найгiрше, що можна сказати проти Шульца, – безпристрасно почав я, схрестивши руки, – це – неприемна звичка обкрадати комори кожного судна, на яке вiн тiльки потрапляе. Це вiн буде робити. Ось все, що можна проти нього сказати. Я рiшуче не вiрю цiй iсторii, яку розповiдае капiтан Робiнсон, нiби Шульц змовився в Чантабене з якимись негiдниками з китайськоi джонки вкрасти якiр iз носа шхуни «Богемська дiвчина». Взагалi iсторiя Робiнсона занадто хитромудра. Інша ж розповiдь механiкiв iз «Нань-Шаню». Вони нiбито застали Шульца опiвночi в машинному вiддiленнi, коли той трудився над мiдними пiдпорами, щоб знести iх на берег i продати.

Це здаеться менi ймовiрнiшим. За винятком цiеi маленькоi слабкостi, дозвольте вам сказати, що Шульц як моряк кращий за багатьох iз тих, хто за все свое життя не взяв у рот нi краплi спиртного, можливо, в моральному вiдношеннi вiн навiть не гiрший за деяких людей, нам iз вами вiдомих, хто нiколи не крав жодного пеннi. Вiн може бути небажаною особою на борту судна, але оскiльки вибору у вас немае, я думаю, з ним вдасться впоратися. Тут важливо зрозумiти його психологiю. Не давайте йому грошей доти, доки з ним не покiнчите. Нi цента, як би вiн вас не просив. Мабуть, iз тiеi хвилини, коли ви дасте йому грошi, вiн i почне красти. Просто пам’ятайте про це.

Я насолоджувався недовiрливим подивом Джаспера.

– Чорт би його побрав! – вигукнув вiн. – Так навiщо це йому? Чи не хочете ви пожартувати надi мною, друже?

– Нi, зовсiм не хочу. Ви повиннi зрозумiти психологiю Шульца.

Його не можна назвати нi бродягою, нi пiжоном. Не схоже, щоб вiн став шлятися i розшукувати людину, яка запропонувала б йому стаканчик. Але уявiть собi: вiн сходить на берег iз п’ятьма доларами або п’ятдесятьма – це все одно – в кишенi… Пiсля третьоi або четвертоi склянки вiн п’янiе i стае щедрим. Вiн або розсипае грошi по всiй пiдлозi, або розподiляе мiж усiма присутнiми; дае кожному, хто тiльки бере. Потiм йому спадае на думку, що ще занадто рано, а йому i його друзям потрiбно до ранку випити ще чимало склянок. І ось вiн весело вiдправляеться на свое судно. Ноги його i голова нiколи не пiддаються хмелю. Вiн пiднiмаеться на борт i просто бере перший-лiпший предмет, який здаеться йому гiдним, – лампу з каюти, бухту каната, мiшок сухарiв, бiдон з олiею – i без всяких роздумiв обмiнюе це на грошi. Такий процес, що вiдбуваеться в ньому. Це так i тiльки так. Вам потрiбно стежити за ним, щоб вiн не вiддався слабкостi. От i все.