Хіба ревуть воли, як ясла повні?

– Запорток! – пiдхопить другий… – Ходiм до його!

Побiжать, оступлять кругом. То це ззаду хто-небудь i скубне Чiпку за чорне волосся. Окрутнеться Чiпка, насупить брови, скривиться, тiльки очима свiтить… Злi Чiпчинi очi, та недобрi й дiти, що довели до того. Понуро й гостро дивиться на них Чiпка. А тi – за боки беруться зо смiху…

– Чiпко! де ти взявся? – смикнувши Чiпку за полу, питае хто з хлопцiв.

Мовчить Чiпка, – сопе.

– Ти з яйця вилупився?! – знову другий…

Усi зареготались.

Чiпка похнюпить голову, потупить в землю очi, копирсае нiгтем пiд нiгтем.

– Нi!.. мене бабуся на вгородi пiймала… в бур’янi, – одмовляе понуро та все копирсае пiд нiгтем…

Регiт – аж вигiн розлягаеться…

– Так ти, Чiпко, з бур’яну взявсь?…

– Нi…

– А де ж твiй батько, коли ти не з бур’яну?

– Не знаю…

– То-то й е… ти байстрюк!..

– Брешеш!.. – зиркнув, як той вовк, Чiпка.

– А хто ж ти?

– Я… Чiпка.

– Ти – Чепiга, а не Чiпка! – крикне хто з середини – i вскубне Чiпку…

– Чого ти скубешся? – з плачем вимовля Чiпка. – Постiй, я бабусi скажу, – вона тобi дасть!

– Боюсь я твоеi бабусi, – куди ж пак! – одказуе хлопець, та й знову вскубне.

За ним другий, третiй. Повертаеться Чiпка на всi боки в крузi, як ведмiдь на цепу, а хлопцi регочуться та за чуприну смичуть – аж поки не розплачеться Чiпка.

Тодi вiзьмуть та й проженуть його геть.

Іде Чiпка додому, – iде та й плаче.

– Чого ти, Чiпко, плачеш? – стрiва Оришка.

Чiпка жалiеться, плаче… Бере його Оришка за руку, поведе в хату, почне умовляти.

– Не ходи туди, сину! Не ходи, моя дитино! Бач, якi то лихi дiти: б’ють тебе, малого, зобижають… Не ходи!..

Утишиться трохи Чiпка, сяде на колiнах у баби або приляже головкою.

Щоб забавити дитину, почне йому баба казочку про рябеньку курочку або про горобця – доброго молодця… Чiпка слухае – й дума: «І чого отой дiд з бабою плаче? чого тая курочка кудкудаче?… І чому тiй билинi зразу не поколихати горобця – доброго молодця?!.»

Дуже любив Чiпка казки слухати. В казках його зроду розумна голова знаходила немалу роботу. Казка була йому не вигадкою, а билицею.