Відрубність Галичини

Польська держава, стояча на границi мiж германством i слов’янством, пiд грозою винародовлення повинна була почути свою солiдарнiсть з слов’янством, а особливо з Руссю, i лучитись з нею по добрiй волi проти нiмцiв. До того союзу повиннi би були пристати i племена литовськi, бiлоруськi, а в дальшiй лiнii i великоруськi. Очевидна рiч, що в тих давнiх часах, коли вiросповiдання становило важну i живу струну в нацiональнiм життi, полiтичний розум наказував Польщi i в тiм взглядi еднатися з прочими слов’янами i вiдпирати вiд себе нiмецтво також пiд видом католицизму.

Дослiди нашого ученого крилошанина Петрушевича доказали, що схiдний обряд був первiсним обрядом також i полякiв, що саме пiсля того обряду хрещений був перший король польський Мешко св. апостолами Кирилом i Мефодiем. Не могучи, однак, наразi остоятись проти нiмецькоi переваги, король той прийняв пiсля католицизм, щоб не дати нiмцям поводу нападати на Польщу яко на край поганський. Що крок той був не тiльки аполiтичний, але i непопулярний, се доказують нам факти народного бунту по смертi Болеслава Кривоустого, коли-то польський народ мордував католицьких ксьондзiв (нiмцiв), нищив церкви i рубав хрести. Народ дуже добре почував, що католицизм принесе йому також суспiльний гнiт, а королi повиннi були почути, що вiн вiддiлить iх вiд прочого схiдного слов’янства, а, породивши в них духа нетолеранцii, з часом попхне до братовбiйчоi вiйни проти рiдних, саме на утiху i користь iх вiдвiчних ворогiв, нiмцiв.

Взагалi мусимо сказати, що переняття католицизмом принесло Польськiй державi i польському народовi необчисленнi шкоди.

З ким тiльки в пiзнiших часах ввiйшли в зношення поляки, вiдразу вивертали наверх свiй католицизм, немов iжак своi колючки, показували дух нетерпимостi i охоту до навертання, задаючи зараз на вступi брехню своiм обiцянкам. І так, напр., ославлена унiя особиста з Литвою заключена була нiбито на пiдставi автономii обох краiн i обох обрядiв, а мiж тим Ягайло, хрещений вже по гречеському обряду, зараз по приiздi до Кракова мусив другий раз хреститися по обряду латинському, – то значить, поляки в дусi помимо всяких умов уважали схiдний обряд поганською вiрою, для котроi всi умови неважнi (lereticis non est servanda ?des[44 - Даного еретикам слова дотримуватись необов’язково (лат. ).]). Ce i був пiсля провiдний принцип всiеi русько-польськоi полiтики.

У кривавих i крайне сумних вiйнах козацьких, побiч нацiонального i соцiального, зустрiчаемо також виразно зарисований мотив релiгiйний.