Відрубність Галичини

Вiрнiше пiдхопив духу тоi промови автор згаданоi вже польськоi кореспонденцii «з Чернiвець пiд кiнець грудня», кажучи, що Кобилиця «в горах пiдбурив хлопiв на циркул i зверхностi мiсцевi, пiдмовив iх, аби кинулися на чужу власнiсть, припняв собi до грудей бiлу стяжку, нiбито подарунок вiд цiсаревоi, i оголосив, що три вiдзнаки депутата на його убраннi – то цiсарськi ордери, котрi отримав на те, аби в горах зробив порядок». Ся кореспонденцiя посередньо потверджуе звiстки, зiбранi о. Бiлинкевичем.

].

Коли вiрити звiсткам кореспондента тарнiвськоi «Zgody» з дня 1 грудня, то на тiй «сесii» прийшло до суперечки мiж Кобилицею й деякими громадськими начальниками.

Тi люди, призвичаенi до послуху й покори перед урядниками, спротивилися словам Кобилицi, щоб слухати лише його одного. «Коли деякi вiйти, – пише кореспондент, – спротивилися тому, Кобилиця вiдiбрав тим сперечникам iх уряд й iменував iнших замiсть них, окружив себе множеством узброеного народу i носив свiй посольський медаль на бiлiй стрiчцi, розповiдаючи, що одержав його вiд цiсаря за якiсь своi заслуги.

Селяни попросту обожали його, називали його царем, а Кобилиця тут же признав iм повне право на всi панськi лiси й полонини».

Обi тi «сесii» мусили вiдбутися десь коло половини падолиста, швидко одна по другiй. Невважаючи на острi промови Кобилицi, ми не чуемо про нiякi злочини в Гуцульщинi: нiкого не вбито, не обрабовано; не було нападiв анi на двори, анi на особи, лиш один кореспондент «Polski» говорить, що Кобилиця нападав на двори й вибирав вiд панiв контрибуцiю, та про се не знае нiчогiсiнько орган панiв «Bucovina», що вiд свого почину в 1849 р.

немало iз ненавистю писала про Кобилицю. На основi звiстки о. Бiлинкевича про вiддiл путилiвських пушкарiв, що пристав до Кобилицi, прийдеться зредукувати до вiдповiдноi мiри й тi «тисячi узброених», про яких говорить Гельферт: тих узброених було, як подае о. Бiлинкевич, 20—30. Аж пiзнiше, коли власть розпочала нагiнку за Кобилицею, його супроводжала компанiя, зложена з бiльше як 330 гуцулiв, узброених у креси та пiстолети.

Кореспондент «Gazety Lwowskiej» з кiнця грудня подае надто, що Кобилиця наложив на гуцулiв податок – по сорокiвцевi та дiлетцi кукурудзи вiд нумеру. Сього твердження ми не можемо нiчим сконтролювати, та воно не видаеться менi правдоподiбним; анi о. Бiлинкевич, анi iншi спомини про таке вибирання податку не згадують.