Відрубність Галичини

Історii мойого незаконного арештування по селянському вiчу, що вiдбулося в Перемишлi дня 6 жовтня, та мойого видалення з Перемишля не згадую тут як рiч вiдому. Майже одночасно з сiею моею пригодою трафилася в Добромилi iнша, далеко поважнiша. На той сам день заповiджено також там селянське вiче, але староство заборонило його. Один селянин iз Торок, недалеко Перемишля, Олекса Муштук, хотiв взяти удiл у тiм вiчi й удався з Добромиля до поблизького села Ляцького до знайомого селянина, що звався Фартушок. Деякi сусiди того селянина зiйшлися в його хатi й розмовляли при гостинi, коли, втiм, нараз до хати ввiйшли жандарми, арештували Муштука, завели його до Добромиля i заперли в жандармерiйнiм арештi.

Там держали нещасного цiлих 16 годин без iди та напою, поки староство не рiшилося передати справу повiтовому судовi, який зараз випустив ув’язненого на вiльну стопу.

14 жовтня явилися до мене голова перемиського селянського комiтету соймовий посол Степан Новакiвський i секретар того ж комiтету Павлуцький i предложили менi зголосити свою кандидатуру, заявляючи, що селянство прийме ii прихильнiше, як кандидатуру дотеперiшнього посла старорусина д-ра Антоневича.

Я рiшився прийняти се предложения i виiхав слiдуючоi суботи до Мостиськ, де також мало вiдбутися передвиборче зiбрання. На се зiбрання прибули також д-р Антоневич iз Перемишля i редактори Маркiв, Авдиковський та Вячеслав Будзиновський зi Львова. В Мостиськах застали ми досить багато селян iз околицi, але не можна було знайти локалю для вiдбуття зiбрання.

Даремно звертався д-р Антоневич особисто до старости, свойого колишнього ученика, потiм до маршалка повiтового та до посадника мiста з просьбою вiдступити для вiдбуття зiбрання салю ради повiтовоi або магiстрату. Староста не тiльки не вволив просьбi свойого колишнього вчителя, але надто дав iще всiм жидам у мiсточку знати, аби жаден iз них не важився позволити на вiдбуття зiбрання в своiм локалi. А коли д-р Антоневич мимоходом попросив пана старосту, аби бодай не ставив жодних перешкод вiдбуттю зiбрання, сей вiдповiв, що не може обiцяти навiть того.

Се мало бути сьоме вiдбуте передвиборче зiбрання; шiсть попереднiх перед виборами до сойму крайового або заборонено, або розв’язано урядово.

У тiм клопотi допомiг нам простий мостиський мiщанин, який не побоявся позволити нам вiдбути збори в його помешканнi. Щоправда, там було тiсно, селяни заповнили кiмнату та сiни, а значне число людей прислухувалося нарадам просто з вулицi крiзь отворенi вiкна.