Повне зібрання творів

Мабуть, тому, що дбае про щось iнше, нiж про себе».

Маленький Принц зiтхнув вiд жалю i знову сказав собi:

«Це единий, кого я б мiг назвати своiм приятелем. Але його планета справдi малесенька. Тут немае мiсця для двох…»

Маленький Принц лише не смiв признатися собi, що шкодуе за тiею планетою, благословенною зокрема змогою тисячу чотириста сорок разiв за добу милуватись, як сiдае сонце!

Роздiл XV

Шоста планета була вдесятеро бiльша. На нiй жив лiтнiй добродiй, що писав грубезнi книжки.

– Ти ба! Ось i дослiдник! – вигукнув вiн, помiтивши Маленького Принца.

Маленький Принц сiв на стiл i перепочивав. Вiн був у таких далеких мандрах!

– Звiдки ти прибув? – запитав його лiтнiй добродiй.

– Що за книжка така товста? – запитав i собi Маленький Принц. – Що ви тут робите?

– Я географ, – вiдповiв лiтнiй добродiй.

– А що таке географ?

– Учений, який знае, де е моря, рiчки, мiста, гори та пустелi.

– Цiкаво, – протягнув Маленький Принц.

– Бодай нарештi якийсь справжнiй фах! – І озирнувся на планету географа. Маленький Принц ще нiколи не бачив такоi величноi планети. – А ваша планета гарна. Тут е океани?

– Я про це ще не знаю, – вiдповiв географ.

– Ох! (Маленький Принц був розчарований). А гори?

– Я про це ще не знаю, – пролунала та сама вiдповiдь.

– А мiста, рiчки i пустелi?

– Теж не знаю.

– Таж ви географ!

– Авжеж, – кивнув географ, – але не дослiдник. Я не маю жодного дослiдника. Не географ вирушае рахувати мiста, рiчки, гори, моря, океани та пустелi.

Географ – надто важлива постать, щоб тинятися. Географ не покидае свого кабiнету. Але приймае там дослiдникiв. Розпитуе iх i записуе iхнi спогади. Якщо спогади котрогось iз них видаються географу цiкавими, вiн наказуе з’ясувати стан моралi дослiдника.

– Навiщо?

– Дослiдник, який бреше, занапащае географiчнi книжки. А також дослiдник, який забагато п’е.

– Чому? – дивувався Маленький Принц.

– Бо в пиякiв двоiться в очах.

І тодi географ позначае двi гори там, де е тiльки одна.

– Я знав одного чоловiка, – мовив Маленький Принц, – що був би поганим дослiдником.

– Можливо. Отже, коли мораль дослiдника видаеться доброю, його розпитують про зробленi вiдкриття.

– І ми це побачимо?

– Нi. Це надто складно. Вiд дослiдника вимагають подати докази. Якщо йдеться, наприклад, про вiдкриття великоi гори, вимагають, щоб вiн принiс звiдти велике камiння.