Визволення. Роман мілин

Вiн керував кораблем так смiливо, що Шоу, який стояв на провi, аж забивало дух. Коли бриг прямував на мiлину, його не повертали доти, доки вигук матроса з лотом не сповiщав, що в них пiд кiлем не бiльше як три фути; а коли бриг пiдходив до схованих, довгих i гострих рифiв, де лот був нi до чого, стерно повертали тiльки тодi, як водорiз торкався вузькоi смуги пiни, що обрамляла рифи.

Лiнгард любив свiй бриг, як люблять тiльки чоловiки. Ця любов була така велика, що вiн заспокоювався тiльки тодi, коли бриг виявляв усi своi властивостi (силу, вiдданiсть, витривалiсть), задовольняючи його вибагливi вимоги найвищою мiрою.

Кожен помах вiтрил, що злiтали в повiтрi, захоплював його серце гострою насолодою. А нiжний шепiт води, який виявляв, що його чудове судно нi на мить не мiняло свого курсу, був йому дорожчий, нiж комусь iншому нiжне шепотiння ласкавих слiв. У такi хвилини вiн жив iнтенсивно, i в розпалi сильного почуття йому хотiлося притиснути до грудей свое маленьке судно. Воно було для нього цiлим свiтом, сповненим справжньоi радостi.

Люди на яхтi, напружено стежачи за першим парусником, якого вони бачили з того часу, як загрузли бiля цього вiдлюдного берега, незабаром розчаровано помiтили, що то був всього-на-всього невеликий торговий бриг. Вiн лавiрував, пробиваючись мiж гострих скель, мабуть, щоб зв’язатися з ними й допомогти. На спiльну думку яхтового екiпажу, мало толку можна було сподiватися вiд такого судна. Тiльки капiтан яхти зауважив боцмановi:

– Ця людина, певно, все тут добре знае.

Бачиш, як вiн керуе своiм бригом. Я не одмовлюсь, коли вiн нам допоможе, бо невiдомо, Джордж, коли ми вилiземо з цiеi муляки.

Бриг нiяк не мiг досягти пiвденноi частини рифiв, де загрузла яхта, i повернув востанне на самiсiнькому кiнцi цiеi грузькоi мiлини. Незабаром вiн узяв другий галс, i, зменшивши вiтрила, судно, щоб добутись до мiсця, де мали кинути якiр, пiшло пiд марселями, нижнiми стакселями[32 - Стаксель – косий парус.] та клiвером[33 - Клiвер – переднiй парус.]. Вiдстань мiж бригом i яхтою зменшилася на чверть милi; та яхта застряла провою на схiд, а бриг помалу посувався в пiвнiчно-схiдному напрямку; отже, плив, так сказати, вздовж яхти.

Лiнгард бачив iз палуби всiх, що мовчки дивилися на бриг.

Невисокий червонолиций чоловiк iз сивими бакенбардами, що стояв коло поруччя на шкафутi яхти, махнув картузом iз золотим галуном. Лiнгард махнув у вiдповiдь рукою. Ближче до корми, пiд бiлим наметом, вiн побачив двох чоловiкiв i жiнку.