На нашем сайте вы можете читать онлайн «Цент на двох». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Цент на двох

Дата выхода
14 июля 2021
Краткое содержание книги Цент на двох, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Цент на двох. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Фрэнсис Скотт Фицджеральд) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
У творах Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896–1940), створених на початку 1920-х pp. – збірках новел «Flappers and Philosophers» (1920), «Tales of the Jazz Age» (1922) – зберігається здебільшого невимушено іронічний настрій розповіді. Письменник у той період уособлював втілення американської мрії – молодість, заможність, ранній успіх, тож і головними вартостями молодого покоління описував потяг до багатства, успіху і безтурботних розваг.
У книзі зібрано п’ятнадцять новел початку 1920-х. Персонажі в них живі і яскраві, романтичні, молоді. Вони мріють зустріти свою любов, домогтися успіхів у житті.
Цент на двох читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Цент на двох без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Інодi у неi були вiдвiдувачi – чоловiки в смокiнгах, якi стояли й вклонялися, тримаючи капелюхи й пальта в руках, в той час, коли розмовляли з Каролiною; потiм вклонившись ще раз, вони йшли з нею з освiтленого простору, очевидно, супроводжуючи ii на вечiрку або на бал. Іншi молодi люди приходили, сидiли й курили сигарети, i, здавалося, намагалися щось розповiсти Каролiнi – вона сидiла або у маленькому крiслi, уважно спостерiгаючи за ними, або у шезлонгу бiля лампи, виглядаючи при цьому дуже мило i справдi непереборно чарiвно.
Мерлiн любив цих вiдвiдувачiв. Когось iз чоловiкiв вiн схвалював. Інших вiн лише терпiв. Були один чи два чоловiки, яких вiн ненавидiв, – особливо того, хто приходив найчастiше, – чоловiка з чорним волоссям, з чорною козлиною борiдкою i темною душею, який здавався Мерлiну розпливчасто знайомим, але вiн нiколи не мiг сказати точно, звiдки насправдi його знае.
Життя Мерлiна не було «пов’язане з цим вигаданим романом»; це не були «найщасливiшi години його дня». Вiн нiколи не з’явився вчасно, щоб врятувати Каролiну з iхнiх «пазурiв»; нi, вiн навiть не одружився з нею.
Почалося це одного жовтневого полудня, коли вона жваво зайшла у вишуканий iнтер’ер «Мунлайт Квiл».
Був темний полудень, збирався дощ, наче перед кiнцем свiту, i все вiдбувалося в особливо похмурому сiрому тонi, який трапляеться лише у Нью-Йорку пополуднi. По вулицях вiяв вiтер, ганяючи шматки газет та iнше смiття; маленькi вогники починали свiтитись крiзь усi вiкна, i це виглядало настiльки самотньо, що ставало шкода верхiвок хмарочосiв, загублених там у темно-зеленому та сiрому небi, i вiдчувалося, що саме зараз напевно фарс повинен закiнчитися, зараз всi будiвлi зруйнуються, як картковi будинки, i перетворяться у пильнi цинiчнi купи, поховавши пiд собою усi тi мiльйони людей, яких заносило та виносило з них.
Принаймнi такi роздуми гнiтили душу Мерлiна Грейнджера, коли вiн стояв бiля вiкна, складаючи дюжину книжок назад на полицi пiсля вiзиту дами у горностаевому манто, яка налетiла неначе шалений ураган.











