Цент на двох

Минуло кiлька хвилин, перш нiж будь-хто з них змiг би зробити бiльше, нiж хитатися туди-сюди в безпорадному смiху; але потiм за взаемною згодою вони зайнялися спортом заново, i ця думка виникла у них в унiсон. Мерлiн схопив велике, спецiальне видання французького класика i жбурнув його вгору. Аплодуючи власнiй влучностi, вiн взяв бестселера в одну руку та книгу про окуляри в iншу, i, затамувавши подих, дивився як Каролiна робила свiй кидок. Пiсля цього справа пiшла швидко i шалено – iнодi вони чергувались, i, спостерiгаючи, вiн виявляв, наскiльки вона гнучка в кожному русi; iнодi хтось iз них робив кидок за кидком, пiдбираючи найближчу книгу, вiдсилаючи ii, i тодi ледь вистачало часу, щоб прослiдкувати ii полiт, перш нiж потягнутись за iншою.

Протягом трьох хвилин вони звiльнили трохи мiсця на столi, i лампа з багряного атласу настiльки розпухла вiд книжок, що ледь не лопнула.

– Дурна гра, баскетбол, – зневажливо крикнула вона, коли наступна книжка полишала ii руку.

 – Дiвчатка з середньоi школи грають у жахливих штанцях.

– Ідiотська, – погодився вiн.

Вона зробила паузу в актi пiдкидання книг i несподiвано поклала наступну на стiл.

– Я думаю, що тепер у нас е мiсце де присiсти, – сказала вона серйозно.

Це було дiйсно так; вони очистили достатньо мiсця для двох. Мерлiн зi слабким вiдтiнком переживання глянув за скляну перегородку мiстера Мунлайт Квiла, але три голови все ще серйозно гнулися над своею роботою, i було видно, що вони не бачили, що вiдбуваеться в магазинi.

Тож, коли Каролiна поклала руки на стiл i вмостилася на ньому, Мерлiн спокiйно наслiдував iй, i вони сидiли плiч-о-плiч, дуже щиро дивлячись один на одного.

– Менi потрiбно було вас побачити, – почала вона з досить патетичним виразом у карих очах.

– Я знаю.

– Це було останнього разу, – продовжувала вона, i ii голос трохи тремтiв, хоч вона i намагався тримати його стiйким.

 – Я злякалася. Менi не подобаеться, що ви iсте за комодом. Я так боюся, що ви проковтнете запонку.

– Одного разу так i сталося… майже, – зiзнався вiн неохоче. – Але це насправдi не так просто, знаете. Я маю на увазi, що можна проковтнути плоску частину досить легко, а iншу частину теж – окремо, але для цiлоi запонки доведеться мати спецiально влаштоване горло.

Вiн сам себе здивував дотепною доцiльнiстю своiх зауважень.