Собака на сіні (збірник)

Фрондосо

Ну, давай!

Добрий день, прекраснi дами!

Лавренсiя

Ми вже дами? Бог iз вами!

Фрондосо

Це у нас такий звичай:

хто школяр – то вже студент,

хто слiпий – короткозорий,

хто кульгавий – то нескорий,

хто злодюга – претендент,

хто сутяга – дiловий,

хто плутяга – то розумний,

хто невiглас – легкодумний,

хто хамлюга – то прямий,

хто ротатий – златоуст,

хто банькатий – прозорливий,

боягуз – то соромливий,

хто скупий – то мае глузд,

хто дурний – то простодушний,

хто вже лисий – то й мудрець,

хто крикун – то молодець,

пранцюватий – золотушний,

хто бурчливий – то серйозний,

хто незносний – то дивак,

хто розпусний – мае смак,

хто скажений – то нервозний,

хто нахабний – то вже смiлий,

хто пузатий – заживний,

хто цибатий – то стрункий,

хто горбатий – то похилий…

Можна, бачите, словами

все на свiтi личкувать;

то чому ж би не назвать

вас менi – «прекраснi дами»?

Лавренсiя

То, Фрондосо, по мiстах

люблять висловиться м’якше;

та бринять слова й iнакше

у неввiчливих устах,

бо не вмiють простаки

бути гречними надмiру.

Фрондосо

А якi ж вони, к примiру?

Лавренсiя

Все говорять навпаки:

хто поважний – то нудний,

хто правдивий – то нескромний,

а хто щирий – безсоромний,

а хто щедрий – навiсний,

той, хто радить, – то влазливий,

той, хто ганить, – лютий звiр,

хто побожний – лицемiр,

хто увiчливий – лестивий,

хто терплячий – то боюн,

хто поблажливий – макуха,

а хто строгий – то катюга,

хто заслужений – везун,

хто нещасний – винен сам,

той, хто смирний, – то ехидний,

той, хто вiрний, – жалюгiдний,

хто одвертий – просто хам,

чесна дiвчина – дурна,

чесна й гарна – iдiотка,

i шерепа, i девотка…

Та доволi.

Менго

Сатана! Авжеж, доволi.

Баррiльдо

Я вже й вуха розпустив.

Менго

Добрий пiп тебе хрестив,

як я бачу, не без солi[13 - Добрий пiп тебе хрестив, / як я бачу, не без солi… – За народним повiр’ям, сiль, яку кидають у купiль хрещеника, надавала йому кмiтливостi.

Лавренсiя

Ви, як я не помиляюсь,

сперечалися всi три?

Фрондосо

Ось послухай…

Лавренсiя

Говори.

Фрондосо

На твiй присуд я звiряюсь.

Лавренсiя

Щоб вернути згоду й мир,

справу вирiшим ми спiльно.

Фрондосо

Тiльки вислухай нас пильно.