На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
Краткое содержание книги Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Про нього казали, що вiн ходить «плечима» до млина, i яке було мое розчарування, коли вдосвiта, причаiвшись за бузком, дiждався появи Семена: зiгнувшись пiд важким мiшком, вiн iшов ногами! А ця липа з чорним дуплом була образом сварливоi Олени Єзуниноi, яка колись в молодостi не перебирала парубками й чужими чоловiками, ще й оправдовувалася перед жiнками зухвало: «Хiба я винна, що мене люди за люди мають?» На старостi лiт вона стала моралiсткою i паплюжила кожну дiвчину, яка верталася з парубком з лiсу – з грiхом чи без грiха…
А он ця берiзка – то була моя таемниця.
Яке ж то було кохання в мене, якби хто знав! Я мучився, я не спав, весь час ходив попри Анниччину хату, щоб хоч здалеку побачити ii; у школi боявся й глипнути на неi, щоб не глузували хлопцi, якi вже почали про щось здогадуватися… Я хотiв зрiти ii личко весь час, тому взявся за пензель i фарби, щоб намалювати ii портрет, а що з того нiчого в мене не вийшло, я склав тужливого вiрша – i з цього все почалося.
Благословенне почуття першого кохання! Я пам’ятаю його й донинi, зрештою, воно в моему життi не раз повторювалося, та завжди було таким самим – солодким i болiсним.
Величезний жук-рогач був королем усього мого царства. Вiн мешкав на одному й тому ж самому дубi, мiцно причепившись до кори лапками, а бiля нього, гордого й неприступного, сновигала знизу вверх i зверху вниз королева – божа коровка. Я ставився до них шанобливо, навiть з острахом.
Лiто збiгало у працi: батько мав поле, i вся наша родина мусила на ньому працювати.









