На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
Краткое содержание книги Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Куцевол, – що нiколи бiльше в нашому здоровому соцiалiстичному суспiльствi не з’явиться таке дерьмо, як „Собор“ i „Мальви“!» – «Я не читала этих, с позволения сказать, „Мальв“, – iстерично кричала якась партдама на зборах колективу автобусного заводу, – и читать эту дрянь не собираюсь, но странно, как это получилось, что среди нас вырос такой негодяй, как Иванычук!» – «Доки ви будете тримати в редакцii на вiдповiдальнiй посадi Іваничука?» – щодня нагадував головному редакторовi журналу «Жовтень» Романовi Федорiву завiдуючий вiддiлом культури обкому партii В.
Менi заборонили друкуватися. Протягом одного мiсяця 1973 року у видавництвi «Днiпро» знiмають з плану перевидання «Край битого шляху»; «Мальви» вилучають iз бiблiотек i подекуди, як це було в Миколаевi (обласному), спалюють; набраний уже роман «Журавлиний крик», за наказом секретаря ЦК КПУ В.
З дня на день я чекав арешту: мене попередили в обкомi, що як тiльки «Журавлиний крик», який розiйшовся в передруках «самвидаву», буде опублiкований за кордоном (а «Мальви» вже вийшли у канадському видавництвi «Тризуб»), волi нiхто менi гарантувати не зможе.
Я почав подумувати про самогубство. Та рятували вiд цих думок у всьому солiдарна зi мною моя дружина Софiя, дiти, а теж i друзi, про яких йтиметься далi.
Час сплмвав, я працював, як казали тодi, «у шухляду» (теж термiн, який може народитися тiльки в радянськiй дiйсностi!) – за три «нiмi» роки я написав другу частину «Журавлиного крику», повiсть «Мiсто» i добiрку новел. І якось непомiтно, бо ж нiхто з високопоставлених осiб спецiального розпорядження не давав, скажена лайка на мене i менi подiбних припинилася.









