На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
Краткое содержание книги Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Бiльшовицькi опричники мали рацiю: здоровi нацiональнi сили свiдомо проникали у ворожу систему, щоб – коли не розкласти ii, то хоч зайняти вiдповiдальнi посади i таким чином виховувати науковi i творчi нацiональнi кадри; мати змогу писати науковi працi з найменшою дозою промосковськоi апологетики i художнi твори з нацiональним пiдтекстом; заважати викачуванню з нашоi землi природних скарбiв для московського центру, потаемно виховувати дiтей патрiотами Украiни.
Ми, i я зокрема, ставали новiтнiми Валенродами, якi свiдомо йшли в стан ворога, – це був один iз засобiв активноi боротьби з неволею.
Щодо мене, то маю свiдчення свого чесного валенродизму: в романi «Мальви» («Радянський письменник», 1969 р.) на сторiнцi 125-й я висловив свое кредо в такому ось пасажi, вилученому цензурою у виданнях вiсiмдесятих рокiв:
«Йти на рожен i чесно вмирати – геройське дiло. Таких героiв хвалять i шанують, про них складають пiснi ашуги. Користь вiд iхнiх подвигiв немала – так. Цi безумцi – то свiточi, без яких жоден народ не мiг би стати народом, бо його зневажали б за покору.
Саме цi рядки спричинилися до натхненного виття вiрнопiдданих 1973 року. Якi то були галасливi шабашi стужених за розправами iнквiзиторiв!
«Партiя урочисто клянеться, – вигукував на партактивi перший секретар львiвського обкому В.









