На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
Краткое содержание книги Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Парламентська опозицiя – Народна Рада – вирiшила пiдтримувати його доти, доки вiн виконуватиме волю украiнського народу, який його обрав.
О полiтичнi парадокси! Хiба мiг був хтось коли-небудь хоча б подумати, що рафiнований комунiстичний партократ стане украiнським Вашингтоном?! Чи це новiтне мазепинство, а чи пiдступнiсть? Побачимо, повноi вiри до Кравчука нема. Та я знаю одне: на тронi небезпечно зраджувати, президентський престол при одному лише поруховi Президента до зради вмить перемiниться для нього на електричний стiлець.
А тепер усiм за роботу. Геть мiтинги i страйки, геть крикунiв i полiтичних невiгласiв. Вiднинi кожна мить мае бути використана для будiвництва незалежноi Украiни.
Що маемо робити? О, багато людей, якi звикли до протестiв i мiтинговоi ейфорii, ставлять нинi таке питання. То я, щоб вiдповiсти на нього, розкажу просвiтянську притчу.
У львiвськiй «Просвiтi», яку я поки що очолюю, крiм офiцiйних працiвникiв i Ради, е багато ентузiастiв, здебiльшого пенсiонерiв, якi невтомно працюють для нашого Товариства.
Незалежнiсть – це найнормальнiший стан народу.
…А було це ще до моеi розмови з панею Фiлясовою.
Не можу з упевненiстю сказати, що мiй брат уже тодi належав до ОУН, – можливо, й нi, бо ж йому ще не виповнилося й сiмнадцяти, але хлопцi старших класiв часто збиралися на нашiй коломийськiй квартирi, звiдки робили виправи на Воскресiнецьку гору, де мали криiвку iз зброею – нiмецькими та мадярськими карабiнами, патронами i фанатами: це добро полишили в окопах угорськi вояки, якi навеснi 1944 року вiдступали через нашi села за карпатськi перевали.









