На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
Краткое содержание книги Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
»
…Попри коломийську ратушу вниз до цвинтаря щодня, щодругий день просуваеться похоронна процесiя з домовинами; скорботнi люди не плачуть i не голосять – похорони дозволенi, та промовляти, навiть плачем, заборонено: то ховають коломийських iнтелiгентiв-заручникiв пiд час перших пiслявоенних виборiв до Верховноi Ради СРСР. Їм у тюрмi прищепили тифозну вакцину i пiсля виборiв випустили додому вмирати.
Чому брали заручникiв – не розумiю й досi: що мали з ними зробити, якщо б люди не проголосували? Та щасливий i радiсний народ проголосував на 99,98 вiдсотка – одностайно, з ентузiазмом, з високими трудовими показниками, згуртований, як нiколи, довкола партii – за блок комунiстiв i безпартiйних. Проголосував, а домовини заручникiв гойдаються над похоронною процесiею, i лежать у них iнженер Корнило Сербинський – батько мого шкiльного товариша Юрка, славного баса в хорi учителя музики Рубiнгера – вiд його голосу на «Буде iм’я Господне» дзвенiла церковна баня; учитель iсторii Степан Маланюк, приятель мого батька, артист Коломийського театру Василь Ткачук, лiкар Михайло Руденський, артист Богдан Вонсаль, учитель Іван Лобода… Живими залишилися професор Олексiй Ковбуз, славний актор Василь Симчич, письменник Іван Бiлинкевич: за порадою Ковбуза, який нi в чому бiльшовикам не довiряв, вони виссали iз тiла вакцину, яка була заражена здоровими тифозними мiкробами.
А ще… Перед вiкном моеi коломийськоi квартири стоiть спухлий вiд голоду молдаванин, вiн показуе на мигах, що серце в нього вже майже не б’еться, що в головi йому крутиться вiд виснаження i вiн ось-ось упаде, – я повинен дати йому хлiба.









