На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
07 декабря 2016
Краткое содержание книги Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Я оглянувся i невимовно зрадiв, побачивши перед собою Дмитра Павличка, з яким ми пiсля пожежi Коломийськоi гiмназii розiйшлися на цiлих чотири роки: я закiнчував школу в Коломиi, вiн – у Яблуновi.
Менi не вдалося закiнчити унiверситет разом з курсом, який я й донинi називаю «перший украiнський», i менi дуже жаль: у цiй групi, за малими винятками, не було посередностей; я й нинi вiддаю належну оцiнку навiть тим, якi – збаламученi й заляканi «Панчишиним» – виступили на ганебних зборах 13 грудня 1949 року проти мене, Сергiя Пущика та Івана Денисюка, – всi були особистостями, i нинi вони поважнi вченi, професори, учителi.
І невимовно тiшуся, що Дмитро Павличко перейшов з нашоi групи на вiддiл логiки i психологii: я не знаю, як повiвся б вiн на тому consilium abendi[1 - Рада про вигнання (лат.)] з його принципом, яким вiн, далекогляднiший i рацiональнiший, нiж iншi, керуеться й донинi: «так треба». Так треба для вищоi мети (Для вищоi мети всi засоби виправданi – Макiавеллi? Лiс рубають – трiски летять – Сталiн? А може, «через терни до зiрок»?).
Досить того, що Павличко не голосував тодi проти мене, i не вирiс тодi мiж нами бар’ер, який з’явився потiм, але вже з iнших причин: за час нашоi розлуки, коли я служив у армii, iм’я поета Павличка спалахнуло було невиданим дотодi феерверком, i я, звiсно, залишаючись приятелем, довго стояв у його тiнi; Павличко – я про це ще скажу – вирiшив мою долю пiсля повернення з армii, i я йому за це вельми вдячний, але клопiт у тому, що вдячнiсть – теж певна залежнiсть.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Роман Іваничук! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
