Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994

Name: Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994
Author: Роман Іваничук

На нашем сайте вы можете читать онлайн «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.

0 баллов

0 мнений

3 чтения

Автор

Роман Іваничук

Жанр

Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература

Дата выхода

07 декабря 2016

Читать книгу

Краткое содержание книги Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, аннотация автора и описание

Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.

Описание книги

Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України.
Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів.
У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави.
Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.

Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно

Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994 без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.

Текст книги

Шрифт

Размер шрифта

Межстрочный интервал

↓

↑

Сбросить

– Але на другий раз без бенькартика не приходь».

О, що то була за рекомендацiя! Й говорити незручно…

Мене прийняли до Спiлки, як i передбачав Цмокаленко, – «без жодного слова». Я справив у ресторанi бенкет, а Ірину Вiльде попросив, щоб вона привела i Яцкова.

Яцкiв мене не впiзнав. Вiн сидiв за столом, попивав коньяк i був вiдсутнiй. За рiк його не стало. А тодi, на бенкетi, Ірина Вiльде вилила менi на голову чарку горiлки i поблагословила в лiтературу. Я назвав ii «нанашкою», i це нiжне прозвисько залишилося за нею назавжди: хотiв назвати нанашком i Яцкова: виголосив тост за його здоров’я, подякував за рекомендацiю, та вiн нетерпляче похитав носом-п’явкою i мовив:

«Юначе, я тридцять рокiв нiкому нiчого не пiдписую i нiчого не пишу, та й вас бачу вперше».

Нинi, дякуючи Миколi Ільницькому, ми маемо опублiкованi всi твори Яцкова i пишаемося знаменитим письменником. Чи додасть щось до його iменi цей мiй спогад? Можливо…

Про молодомузiвського характерника можна – i варто – написати цiлу книгу.

Його образ я вивiв у романi «Шрами на скалi», проте дуже фрагментарно – Яцкiв заслуговуе на бiльше… Та ми й донинi враженi комплексом неповноцiнностi. Вiчно осмiянi i чужим смiхом приниженi, втратили почуття самоiронii, не вмiемо кепкувати самi з себе, боiмося сказати звичайну правду про великих людей, творимо з них iдолiв i залишаемося нудними, мов старi дiви або монашки, i зрештою, будучи такими, створюемо й нудну лiтературу. А потiм скаржимося, що нами не цiкавляться чужинцi…

Тут би годилося вiдвести цiлий роздiл для Ірини Вiльде.

Та боюся, що не зумiю цього зробити: вона увiйшла в мое життя як рiдна, як справжнiй приятель. Я любив ii i сперечався з нею, я навiть посмiв одного разу не прийти до неi на багатолюднi посиденьки в день ii народження: перед тим вона необачно скомпрометувала себе неприхильною, з полiтичною iнкримiнацiею, статтею проти молодих письменникiв – було й таке, хай iй Бог грiха не пише… Якось з Романом Кудликом ми серед ночi втекли iз ii дачi в Дорi, не витримавши мiщанськоi компанii.

Вiльде, у свою чергу, сварила мене, мов мама, коли я без рацii задирався в суперечках, – та це були стосунки сина з матiр’ю, а про маму що напишеш – тiльки й те, що вона мама.

Вiльде була единою особою серед львiвських письменникiв, бiля якоi гуртувалася лiтературна молодь. Вона була енергiйною, дотепною, деколи смiшною – якщо брати до уваги ii забудькуватiсть i недбалiсть щодо зовнiшнього вигляду, але завжди цiкавою i мудрою.

Дальше

Мнения

Еще нет комментариев о книге Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!

Другие книги автора

Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Роман Іваничук! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.