Шляхи долі

– Нехай Санчес допоможе тобi забратися на шхуну, щоб ти ноги не намочив.

Такер, консул Сша в Буенас-Тьерас, ще не напився. Була щойно одинадцята година; а вiн нiколи не досягав бажаного стану блаженства – стану, в якому вiн спiвав старi сентиментальнi водевiлi й кидався у свого крикливого папугу банановими шкурками – до години четвертоi. Тому, коли вiн визирнув з гамака на чиесь покашлювання i побачив Малого, який стояв у дверях консульства, вiн ще мiг проявити гостиннiсть i ввiчливiсть, як i личило представнику великоi нацii.

«Не завдавайте собi клопоту», – спокiйно сказав Малий. «Я тiльки забiг на хвилинку. Менi сказали, що тут прийнято з’явитися у вас, перш нiж починати тур мiстом. Я щойно прибув кораблем iз Техасу».

– Радий вас бачити, мiстере… – сказав консул.

Малий засмiявся.

– Спраг Далтон, – сказав вiн. – Смiшно чути, як це звучить. У Рiо Гранде мене називають Малий Льяно.

– А я Текер, – сказав консул. – Вiзьмiть собi плетене крiсло. Якщо ви приiхали iнвестувати, вам знадобляться кiлька порад.

– Дуже дякую, – сказав Малий, – але я i хвилину не протягну без своiх самокруток, – сказав Малий i дiстав iз кишенi маленький мiшечок.

– Тут розмовляють iспанською, – сказав консул, – вам потрiбен буде перекладач. Я буду радий якось вам допомогти. Якщо будете купляти землю пiд фрукти чи захоче-те отримати пiльги, вам знадобиться хтось, хто знае що тут i до чого.

– Я говорю iспанською, – сказав Малий, – разiв у дев’ять краще, нiж англiйською. Там, звiдки я родом, усi нею розмовляють. І я не планую щось купляти.

– Ви говорите iспанською? – задумано сказав Такер. Вiн уважно розглядав Малого.

– Ви й схожий на iспанця, – продовжив вiн. – І ви з Техасу. І вам напевно не бiльше двадцяти чи двадцяти одного року. Цiкаво, як у вас iз витримкою.

– А вам треба прокрутити якусь справу? – спитав техасець iз несподiваною проникливiстю.

– А ви вiдкритi для пропозицiй?

– Навiщо заперечувати? – сказав Малий. – Я встряв у невеличке заворушення зi зброею в Ларедо й завалив бiлого. Пiд рукою не опинилося жодного мексиканця. От я i приiхав у ваш папуго-мавпячий край, щоб трохи понюхати iпомеi i нагiдки. Sabe, розумiете?

Такер пiдвiвся i зачинив дверi.

– Покажiть руки, – сказав вiн.

Вiн взяв Малого за лiву руку й пильно оглянув долоню.

– Може i вийти, – сказав вiн схвильовано.