Шляхи долі

Там Курча з батькiвською турботою дав долар i замовив лiки, поки хлопчик гриз цукерку, радий, що його звiльнили вiд вiдповiдальностi за покупку. А тодi успiшний iнвестор обнишпорив кишенi, знайшов там гудзик вiд пальта – весь його зимовий посаг – i, акуратно його загорнувши, поклав у кишеню довiрливоi дитини. Курча показав хлопчику напрям до його дому, доброзичливо поплескав по плечу – вiн був таким самим добросердним, як i його пернатi тезки – i спекулянт покинув ринок з прибутком 1,700 вiдсоток вiд iнвестованого капiталу.

Через двi години з депо виiхав локомотив вантажного поiзда «Залiзна Гора». В одному вагонi з худобою Курча безпечно влiгся на деревнiй стружцi. Бiля нього в його гнiздечку лежали чверть пляшки вiскi й паперовий пакет iз хлiбом i сиром. Мiстер Раглз у приватному вагонi вiдправлявся зимувати на пiвдень.

Тиждень цей вагон котився на пiвдень, зупинявся, мiняв напрям i виконував усi iншi властивi рухомому ешелону манiпуляцii, але Курча тримався за нього, покидаючи тiльки в разi крайньоi необхiдностi – втамувати голод чи спрагу.

Вiн знав, що зрештою однаково прибуде в скотарський край, а його цiллю був Сан-Антонiо. Там повiтря було м’яке й цiлюще; люди поблажливi й довготерпеливi. Там бармени його не викидатимуть на вулицю. Вони лаялася, так сильно розтягуючи слова, i мали такий багатий словниковий запас, що поки його виганяли, Курча ще встигав добряче набити кендюхи. Погода завжди стояла весняна; на площах вночi було приемно, грала музика, люди продовжували веселитися; лише зрiдка бувало холодно, а поза тим завжди можна було заночувати надворi, якщо раптом комусь забракло для вас гостинностi.

У Таксарканi його вагон перевели на iншу колiю. Тодi вiн продовжив рухатися на пiвдень, доки нарештi не переповз мiст через Колорадо в Остiнi й натягнувся, як стрiла, на дорозi в Сан-Антонiо.

Коли поiзд зупинився в цьому мiстi, Курча мiцно спав.

Через десять хвилин поiзд рушив до Ларедо, кiнцевоi станцii. Порожнi вагони для скоту мали розвезти по точках, на якi з ранчо привозили худобу.

Коли Курча прокинувся, його вагон стояв. Вiн виглянув крiзь щiлину мiж планками й побачив, що була ясна мiсячна нiч. Курча видерся назовнi й побачив, що його та ще три вагони покинули на запаснiй колii на безлюднiй мiсцевостi. З одного боку вiд колii було стiйбище та крутий спуск.