Цензор снів

Але тут ii погляд упав на чоловiка, точнiше на його випацькану кривавим тесаком маринарку, i вона розродилася громом i блискавкою:

– Нехлюя! Як ти мiг! Нова маринарка! Може, я навiть хотiла ii тобi подарувати! Я його забила так, що жодна крапля на неi не впала, а ти, iроде, що наробив? – та за мить вона отямилася, скривилася i захлипала, белькочучи: – Ой, вибач… я дурна…

Я не став заперечувати й сказав, аби вона помогла менi заволокти труп у сiни. Там на стiнi висiла кругла бляшана балiя, в якiй Лiдка купалася, i саме в нiй я намiрився роздiлити Джоджика на порцii.

Лiда, шморгаючи носом, взялася за одну ногу, я – за другу, i ми затягли труп у сiни, та коли я зняв зi стiни балiю, Лiда знову заголосила:

– Що ти збираешся робити?

– Краяти, рiзати, парцелювати. Такi речi роблять у коритi.

– І я тут буду купатися?

– Нiчого, вiдмиеш.

– Який жах!

– Невже ти бридишся свого чоловiка? Скинь з нього мешти, штани й усе решта.

– Я не можу… я не можу до нього торкатися, – захлипала вона.

– Перестань нюнi пускати! Ти розвалила йому череп, а тепер бавишся в маленьку дiвчинку! Я без твоi допомоги не дам ради. Або будеш помагати, або йду.

Вона несмiливо пiдiйшла до трупа i витрiщилася на нього. Я залишив ii у сiнях, взяв на кухнi пилку i пляшку хересу. Якби я працював у морзi, тверезим мене б нiхто не бачив, це точно. Я ликнув вина i замислився. Щось менi у всiй цiй iсторii не складалося докупи. Алкоголь поволi вивiтрювався, я почав нарештi роздумувати логiчно.

І ось що мене насторожило: якщо Джоджик збирався ii вграти просто на кухнi, i задер на нiй сорочку, то чому в нього защiпнута ширiнка? Дуже сумнiвно, щоб вона це зробила сама, якщо так боiться тепер до нього торкнутися.

Коли я повернувся, побачив, що вона так i не зрушила з мiсця.

– Я… я… я не можу… – хлипала вона.

В цей час я вже засумнiвався, чи правильно зробив, що пiддався на ii умовляння. Доки справа виглядала теоретично, все було нормально, але ближче до практичного вирiшення моя рiшучiсть помiтно згасла.

І ось, коли я стояв у задумi, в однiй руцi пилка, в другiй херес, пролунав гучний удар у дверi, замок вiдлетiв, i до хати ввалився цiлий табун полiцiянтiв з револьверами в руках. З усього видно, зiбралися вони арештувати принаймнi з десяток бандитiв. Я завмер, закляк, зацiпенiв i випустив пилку з рук, вона жалiбно бренькнула i здохла. Всi револьвери, якi тiльки були в iхнiх руках, нацiлилися в мене.