Гра в бісер

25

Chattus Calvensis II (Хатт II iз Кальва). – Хатти – латинська назва давньогерманського племенi, з яким пов’язане найменування землi Гессен, а також поява прiзвищ типу «Гесс», «Гессе», «Гессен» i т. д. Як згадував Гессе, гiмназiйний учитель-латинiст, що залишив у письменника на все життя вдячну пам’ять по собi, жартома називав маленького Германа «Chattus» (пор. написаний мiж 1944 i 1950 pp. нарис «Перерваний урок»). Кальв – рiдне мiсто Гессе; отже, Хатт II iз Кальва – двiйник самого письменника.

Ця бiографiчнiсть пiдготовлена тим, що за кiлька рядкiв до цього був згаданий близький приятель Гессе Луi Жорстокий (див. попереднiй коментар). Спокуса «дивакуватого» вiдчуження вiд суети свiту й замикання в безкорисливо-непотрiбних iграх духу – це спокуса, яку пережив сам автор i яку вiн змальовуе в тонах сповiдi.

26

Розум дуже бистрий, запал у навчаннi великий, поведiнка бездоганна (лат.).

27

Розум глибокий i жадiбний до успiхiв, у натурi похвальна послужливiсть (лат.

).

28

До абсурду (лат.).

29

…славетний ясеневий гай. – «Ешгольц» (нiм.) i означае «ясеневий гай».

30

Отто, Шарлемань. – Характерна для Гессе гра в iмена. Учнi, що покинули Касталiю, надiленi iменами iмператорiв раннього середньовiччя. Шарлемань – по-французькому iм’я Карла Великого; що ж до iменi Отто, то це звичайнiсiньке нiмецьке iм’я в поеднаннi з Карлом Великим викликае в пам’ятi численних Оттонiв на iмператорському тронi, що дали iм’я Оттонiвськiй добi (Х – ХI ст.

).

31

Друже (лат.).

32

Гравцi (лат.).

33

Карло Ферромонте – iталiйська форма iменi й прiзвища Карла Ізенберга, нiмецького музикознавця-фольклориста, друга й родича Гессе. Як визнавав сам письменник, в образi Ферромонте бiльше портретних рис, нiж у будь-якому iншому образi роману.

34

…рiчеркари Фробергера… – Рiчеркар – музичний твiр полiфонiчноi будови, поширений у захiдноевропейськiй музицi XIV–XVII ст.

Фробергер Йоганн Якоб – нiмецький композитор i органiст XVII ст. Всi прiзвища композиторiв у романi – справжнi.

35

…думав стати мандрiвним музикантом i грати на весiллях… – Образ убогого музиканта, який ще з часiв шубертiвського «Лiрника» органiчно ввiйшов в образну систему нiмецькоi романтичноi традицii, виношував у своему серцi сам Гессе в часи оповiдань про Кнульпа (див. передмову).