Гра в бісер

][25 - Chattus Calvensis II (Хатт II iз Кальва). – Хатти – латинська назва давньогерманського племенi, з яким пов’язане найменування землi Гессен, а також поява прiзвищ типу «Гесс», «Гессе», «Гессен» i т. д. Як згадував Гессе, гiмназiйний учитель-латинiст, що залишив у письменника на все життя вдячну пам’ять по собi, жартома називав маленького Германа «Chattus» (пор. написаний мiж 1944 i 1950 pp. нарис «Перерваний урок»). Кальв – рiдне мiсто Гессе; отже, Хатт II iз Кальва – двiйник самого письменника.

Ця бiографiчнiсть пiдготовлена тим, що за кiлька рядкiв до цього був згаданий близький приятель Гессе Луi Жорстокий (див. попереднiй коментар). Спокуса «дивакуватого» вiдчуження вiд суети свiту й замикання в безкорисливо-непотрiбних iграх духу – це спокуса, яку пережив сам автор i яку вiн змальовуе в тонах сповiдi.], що лишив пiсля себе рукописну працю в чотирьох величезних томах: «Вимова латинi у вищих школах пiвденноi Італii наприкiнцi дванадцятого сторiччя». Ця праця була задумана як перша частина «Історii вимови латинi вiд XII до XVII сторiччя», проте, хоч рукопис сягае тисячi сторiнок, лишилася тiльки фрагментом, i нiхто ii не продовжив. Зрозумiло, що такi науковi працi часто брали на смiх, бо визначити iхню справжню вартiсть для майбутнього науки i для всього народу немае змоги. А проте науцi, так само як колись мистецтву, потрiбне, так би мовити, розлоге пасовисько, i часом дослiдник певноi теми, якою, крiм нього, нiхто не цiкавиться, накопичуе знання, що стають його колегам-сучасникам у великiй пригодi, як словник чи архiв. Наскiльки було можливо, такi науковi працi навiть друкували. Справжнiм ученим давали майже цiлковиту волю в дослiдженнях i в iграх, i нiкого не бентежило те, що деякi iхнi працi очевидно не давали безпосередньоi користi народовi й суспiльству, – люди, далекi вiд науки, навiть вважали iх дорогими витребеньками. З зацiкавлень багатьох цих учених смiялися, але нiхто нiколи не ганив iх i не вiдбирав у них привiлеiв. Народ не просто терпiв iх, а й шанував, хоч i не раз брав на смiх: пошану викликали жертви, якi всi члени вченого братства приносили в iм’я своеi духовноi свободи.