Гра в бісер

Але я хотiв би колись, як настане той час, що менi теж буде потрiбно вiдiрватися й стрибнути, мати вiдвагу на такий стрибок, тiльки не назад, до чогось нижчого, а вперед, до вищого.

– Ну, ми до цього й iдемо. Ешгольц був тiльки сходинкою, наступна буде вища, а наприкiнцi нас чекае Орден.

– Так, але я не про це. Ходiмо далi, amice[31 - Друже (лат.).], мандрувати так приемно, що менi скоро знов стане веселiше на серцi. А то ми з тобою щось дуже похнюпились.

Таким настроем i такими словами, якi нам переказав його тодiшнiй супутник, започаткувалась бурхлива пора Кнехтовоi молодостi.

Два днi йшли мандрiвники, поки дiсталися до Монтпорта, розташованого високо в горах мiстечка, де тодi проживав Магiстр музики; там, у колишньому монастирi, вiн саме читав курс лекцiй для диригентiв. Кнехтового супутника поселили в готелi для гостей, а самому йому дали маленьку кiмнатку в помешканнi Магiстра. Тiльки-но вiн устиг розпакувати рюкзак i вмитися, як зайшов господар. Старий подав хлопцевi руку, легенько зiтхнув, сiв на стiлець, на мить заплющив очi, як завжди, коли був дуже стомлений, тодi ласкаво глянув на Йозефа й сказав:

– Вибач менi, що я не вельми добрий господар.

Ти йшов пiшки i стомився, та й я, признаюся, так само, у мене трохи перевантажений день, але якщо ти ще не хочеш спати, я б зараз-таки забрав тебе на годинку до себе. Тобi дозволено пробути тут два днi. Завтра приходь до мене на обiд iз своiм супутником, проте багато часу я тобi, на жаль, не можу придiлити, тому треба якось викроiти хоч тих кiлька годин, якi тобi просто необхiднi. Отже, зразу й почнемо, га?

Вiн завiв хлопця до простороi склепистоi келii, в якiй не було нiчого, крiм старого рояля й двох стiльцiв. На них вони й посiдали.

– Незабаром тебе переведуть до школи вищого ступеня, – сказав Магiстр. – Там ти дiзнаешся багато нового, дуже цiкавого, i скоро, мабуть, почнеш потроху прилучатися й до Гри в бiсер. Усе це гарне й важливе, та найважливiше ось що: ти навчишся медитацii. Здаеться, що медитувати вмiють усi, але не завжди можна перевiрити iхне вмiння.

Я б хотiв, щоб ти осягнув це мистецтво грунтовно, по-справжньому, так само як музику; тодi решта все прийде саме собою. Тому я вирiшив першi два чи три уроки дати тобi сам, через те й запросив тебе сюди. Отже, сьогоднi, завтра й пiслязавтра ми спробуемо по годинi вiддаватися медитацii. Нашою темою буде музика. Зараз тобi дадуть склянку молока, щоб ти не вiдчував голоду й спраги, а повечеряемо ми з тобою пiзнiше.