Про військове мистецтво

Запобiгти цьому було б взагалi неважко, але ж устрiй мiлiцii сам по собi вже припиняе можливiсть подiбних смут; воно попереджуе взаемнi сутички, а не допомагае iм, тому що при заснуваннi мiлiцii ви надаете iй зброю i начальникiв.

Якщо краiна, в якiй створюеться мiлiцiя, так мало войовнича, що громадяни не носять зброi, або настiльки едина, що в нiй немае ватажкiв партiй, то створення мiлiцii сильно озлобить iх проти зовнiшнiх ворогiв, але аж нiяк не роз’еднае iх мiж собою. Адже за хорошого устрою держави громадяни, озброенi або беззбройнi, шанують закони i нiколи не стануть на них зазiхати, якщо начальники, поставленi вами на чолi, самi не стануть винуватцями безладiв; далi я скажу вам, як з цим боротися.

Навпаки, якщо краiна, в якiй створюеться народне вiйсько, войовнича i роз’еднана, то тiльки така установа, як мiлiцiя, здатна об’еднати ii знову; адже у громадян вже е i зброя, i начальники, але зброя не годиться для вiйни, а начальники тiльки сiють смути. Запровадження мiлiцii дае зброю, придатну для вiйни, i начальникiв, якi будуть придушувати заворушення.

У такiй краiнi всякий, хто чим-небудь ображений, зазвичай йде до ватажка своеi партii, який, щоб пiдтримати свiй вплив, схиляе його до помсти, а не до миру. Абсолютно протилежно чинить начальник державноi установи; тому створення мiлiцii усувае приводи до розбратiв i готуе еднання громадян. Краiни единi i знiженi вилiковуються вiд слабкостi i зберiгають еднiсть; краiни роз’еднанi i схильнi до мiжусобиць об’еднуються, i та вiдвага, яка зазвичай проявляеться в розбещеностi, звернена на користь суспiльну.

Щодо шкоди, яку озброенi люди здатнi заподiяти iншим, треба мати на увазi, що вони можуть це зробити тiльки за потурання начальникiв, i, якщо ви хочете, щоб самi начальники не затiвали смут, необхiдно подбати про те, щоб вони не набували надто великого впливу на пiдлеглих. Зауважте, що цей вплив створюеться або природно, або випадково. Для усунення впливу природного треба поставити справу так, щоб уродженець вiдомоi мiсцевостi не був на чолi жителiв тiеi ж мiсцевостi, записаних в мiлiцiю, а призначався б начальником частин, з якими вiн не мае нiяких природних зв’язкiв.

Що стосуеться впливу, який купуеться випадково, то тут потрiбнi iншi заходи: начальники повиннi щорiчно мiнятися мiсцями, оскiльки постiйна влада над одними й тими ж людьми породжуе такий тiсний зв’язок з ними, що легко може обернутися князю на шкоду.