Гітара, кості, кастет

Трохи розповнiла, але все ж струнка, вона з витонченою гiднiстю спиралася бiлою рукою на камiнну полицю; крiзь просвiт фiранок, промiнь призахiдного сонця грався в ii мерехтливому волоссi.

Коли Джон увiйшов, великi сiрi очi зажмурилися, вiдтак широко розчахнулися; вона ще раз скрикнула. Опiсля трапилося щось неймовiрне: якусь мить вони мовчки витрiщалися один на одного, рука жiнки зiслизнула з камiна, вона похитнулася й одночасно зробила крок до Джексона. І так, мовби то була найприроднiша рiч на свiтi, Джон теж ступив iй назустрiч, розкрив обiйми й поцiлував, мов малу дитину.

– Елiс, – хрипко повторив вiн.

Вона глибоко зiтхнула й вiдсторонилася.

– Я повернувся, – пробурмотiв вiн нетвердим голосом, – а ти сидиш на тому самому мiсцi, де ми зазвичай сидiли удвох, немовби я нiкуди не виiжджав.

– Я лиш на хвильку заглянула, – мовила вона, мовби пояснення перетворилися в найважливiшу рiч на свiтi. – А зараз, очевидно, я заплачу.

– Не плач.

– Я не втримаюся. Ти ж не думаеш, – вона всмiхнулася вологими очима, – не думаеш, що ось такi iсторii трап… трапляються з людиною щодня?

Охоплений сум’яттям, Джон Джексон пiдiйшов до вiкна й вiдчинив його назустрiч вечору.

– Як ти тут сьогоднi опинилася? – вiн обернувся. – Випадково?

– Я приходжу щотижня. Інодi з дiтьми, але частiше одна.

– З дiтьми? У тебе е дiти?

Вона кивнула.

– Я замiжня, вже з незапам’ятних часiв.

Вони стояли, втупившись один на одного, потiм розсмiялися й вiдвели погляди.

– Я тебе поцiлувала.

– Ти шкодуеш про це?

Вона похитала головою.

– А востанне цiлувала тебе бiля цiеi хвiртки десять тисяч лiт тому.

Вiн простягнув iй руку, вони вийшли та сiли поряд на провалену долiвку веранди.

– Ти одружений, – мовила жiнка. – Я читала в газетах… вже давно.

Вiн кивнув.

– Так, був одружений, – невесело пiдтвердив вiн. – Моя дружина втекла з любасом, в якого була роками закохана.

– Ой, спiвчуваю, – i пiсля новоi тривалоi мовчанки додала: – Вечiр – дивовижний, Джоне Джексоне.

– Давно вже я не був такий щасливий.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=65332046) на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.