Історія Флоренції. Державець

Тож дуже скоро всi три групи змовникiв вiдкрились одна однiй i вирiшили наступного дня, 26 липня 1343 року, вчинити на Старому ринку заворушення, а потiм взятися до зброi та закликати народ до боротьби за свободу.

XXXVII

Наступного дня при полуденному дзвонi змовники, згiдно з наказом, взялися до зброi, весь народ пiд вигуки «Свобода!» озброiвся, i кожен зайняв свое мiсце у себе в кварталi пiд прапорами народних загонiв, якi потай пiдготували змовники. Усi глави родин нобiлiв i пополанiв зiбрались i дали присягу захищати одне одного, а герцога вбити.

До них не приедналися лише Буондельмонтi й Кавалькантi та ще тi чотири родини пополанiв, якi сприяли приходу герцога до влади: цi, об’еднавшись iз м’ясниками та iншими з низiв, збiглися зi зброею на площу i стали на його захист. Щойно почався заколот, герцог зачинився в палацi, а його прихильники, розмiщенi в рiзних кiнцях мiста, скочили на коней i кинулися на площу, але по дорозi iх перехоплювали й убивали. Однак близько трьохсот вершникiв зумiли все ж таки прорватися на площу. Герцог вагався, битися йому з ворогами на площi чи оборонятися в палацi. Але Медiчi, Кавiччулi, Ручеллаi та iншi родини, що найбiльше постраждали вiд герцога, зi свого боку побоювалися, що коли вiн здасться на площi, багато хто з тих, хто зараз повстав, знову перетворяться на його прихильникiв, i, щоб не дати йому можливостi зробити вилазку та збiльшити своi сили, вони об’едналися й увiрвались на площу. Коли вони з’явилися, люди з пополанських родин, якi стали на бiк герцога, бачачи, що на них нападають, а доля герцогу зраджуе, теж змiнили своi почуття та приедналися до спiвгромадян, окрiм месера Угуччоне Буондельмонтi, який увiйшов до палацу, i месера Джанноццо Кавалькантi, який iз частиною своiх прихильникiв вiдступив до Нового ринку. Там вiн вилiз на лаву i почав закликати тих, що йшли зi зброею на площу, стати на захист герцога, причому всiляко залякував людей, перебiльшуючи сили герцога та погрожуючи iм смертю, якщо вони наполягатимуть на своему намiрi повстати проти правителя. Бачачи, що нiхто за ним не йде, але й не намагаеться з ним розправитися за його зухвалiсть i що вiн тiльки даремно витрачае сили, вiн вирiшив не гратися бiльше з долею та замкнувся у себе вдома.

Сутичка на площi мiж народом i людьми герцога перетворилася на справжню битву, i, хоча останнiм за стiнами палацу захищатися було легше, вони зазнали поразки: однi з них здалися на милiсть переможця, iншi сховалися в палацi.