На нашем сайте вы можете читать онлайн «Прекрасні й приречені». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Прекрасні й приречені

Дата выхода
25 мая 2018
Краткое содержание книги Прекрасні й приречені, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Прекрасні й приречені. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Фрэнсис Скотт Фицджеральд) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Френсіс Скотт Фіцджеральд (1896 – 1940) – видатний американський письменник, автор багатьох романів та оповідань про покоління «епохи джазу». У видавництві «Фоліо» вийшли друком його книжки «Ніч лагідна», «Великий Гетсбі» та «По той бік раю».
«Прекрасні й приречені» (1922) – другий роман письменника (після «По той бік раю»), багато в чому автобіографічний, в ньому автор продовжує наскрізну тему духовної кризи в Америці після Першої світової війни. Герої роману – представники «втраченого покоління», гнані честолюбними мріями досягти вищих щаблів у суспільстві. Ентоні Петч – один з них. За плечима в нього – освіта у престижному університеті для обраних, фінансова підтримка діда-мультимільйонера. Він гарячково прагне у вихорі світських вечірок і насолод реалізувати свої романтичні мрії про майбутнє. Але цьому не судилося здійснитися…
Прекрасні й приречені читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Прекрасні й приречені без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Потiм чоловiк iз дружиною обмiнялися привiтаннями – вiн сказав iй, що надворi похолоднiшало, що вiн iшов до газетного кiоску на Сорок четвертiй вулицi по газету Канзас-Сiтi. Що вiн намагався повернутися додому автобусом, але було занадто холодно, так, так, так, так, занадто холодно.
Мiсiс Гiлберт додала родзинки його пригодам, будучи враженою його стiйкiстю до сувороi погоди.
– Який ти смiливий! – iз захопленням вигукнула вона. – Який смiливий! Я нiзащо би не вийшла на вулицю.
Мiстер Гiлберт зi справжньою чоловiчою витримкою проiгнорував благоговiння, яке викликав у своiй дружинi.
Успiшно було запропоновано для обговорення стародавню тезу, що колись днi були теплiшi, а ночi приемнiшi, вони вирахували точну вiдстань мiж двома нiкому не вiдомими крапками, що iх Дiк мав необачнiсть згадати.
– Менi здаеться, що холод тут бiльш вiдчутний через вологу, вiн нiби в’iвся в моi кiстки.
Це зауваження, вiдповiдно «затакане», вже крутилося на язику мiстера Гiлберта, його не можна було винуватити за рiзку змiну теми.
– Де Глорiя?
– Мае вже бути тут iз хвилини на хвилину.
– Ви знайомi з моею донькою, мiстере?…
– Не мав такоi честi. Але Дiк багато про неi розповiдав.
– Вони з Рiчардом – кузени.
– Справдi? – Ентонi вичавив посмiшку. Вiн не звик бути в товариствi старших за себе, i його рот уже скам’янiв вiд надмiрних усмiхiв. Було дуже приемно дiзнатися, що Глорiя i Дiк – брат i сестра в перших. Йому поталанило впродовж подальших хвилин кинути на свого друга агонiзуючий погляд.
Рiчард Кермел висловив занепокоення, що iм час iти.
Мiсiс Гiлберт було шалено шкода.
Мiстеру Гiлберту було дуже прикро.
Мiсiс Гiлберт висловила ще одну думку на взiрець того, буцiмто вона дуже рада, що вони прийшли, навiть якщо iм довелося провести час у компанii староi жiнки, занадто староi, щоби флiртувати з ними. Ентонi з Дiком ця реплiка видалася такою дотепною, що вони смiялись у три-чотири такти.
Чи завiтають вони знову?
– О, так, звичайно.











