Прекрасні й приречені

Мюрiел згадала про скромнiсть i припинила своi танцi, потiм повернулася до Морi й запитала, що вiн «бачив» цього року. Вiн сприйняв це звернення як вступ до розмови про драматичне мистецтво, i мiж ними вiдбувся жвавий обмiн заголовками приблизно в такiй манерi:

МЮРІЕЛ. Ви бачили «Мое серденько, Пеггi»?

МОРІ. Нi, не бачив.

МЮРІЕЛ (захоплено). Це просто чудово! Вам просто необхiдно подивитись.

МОРІ. А ви бачили «Омар – кравець»?

МЮРІЕЛ. Нi, але чула, що фiльм чудовий.

Я дуже хочу подивитись. А ви бачили «Красуня i шахрай»?

МОРІ (з полегшенням). Так.

МЮРІЕЛ. Менi здаеться, вiн не дуже вдалий. Препоганий.

МОРІ (знесилено). Так, справдi.

МЮРІЕЛ. От вчора я ходила на «Без закону», i менi сподобалось. А ви бачили «Маленьке кафе»?…

І так тривало доти, доки в них не вичерпався запас п’ес. А поки там що, Дiк повернувся до мiстера Блокмена, сподiваючись намити хоч трохи золота з цiеi безперспективноi жили.

– Я чув, що зараз усi романи продаються до кiноiндустрii, щойно публiкуються.

– Це правда. Звiсно, головне в кiнематографi – крутий сюжет.

– Так, можу уявити.

– Багато романiв повнi розмов i фiлософствувань. Вони, ясна рiч, не мають цiнностi для нас. На екранi з них нiчого цiкавого не злiпиш.

– Тобто, в першу чергу, вас цiкавить iнтрига, – висловив Рiчард блискучу здогадку.

– Звичайно. Спершу iнтрига… – Вiн замовк, i всi за ним, нiби за порухом вказiвного пальця.

З убиральнi вийшла Глорiя у супроводi Рейчел.

Виявилося, мiж усiм iншим, що Джозеф Блокмен нiколи не танцював i волiв спостерiгати за iншими з нудьгуючою поблажливiстю, нiби дорослий серед дiтей. Вiн був поважним i гордим чоловiком. Родом вiн був iз Мюнхена i розпочав свою американську кар’еру продавцем горiшкiв у мандрiвному цирку. Коли йому виповнилося вiсiмнадцять, вiн працював рекламiстом на атракцiонах, потiм став там менеджером i невдовзi – власником другосортного вар’ете.

Саме тодi, коли кiнематограф зiйшов зi сцени цiкавих новинок i почав набувати форм багатообiцяючоi iндустрii, вiн уже був амбiтним молодим чоловiком з деякою сумою грошей для iнвестицiй, до того ж у ньому вдало поеднувалися фiнансовi прагнення i практичнi знання шоу-бiзнесу. Це було дев’ять рокiв тому.