Проби. Вибране

Андрiя Содомори

Сам по собi, своiм слiдом, вертаеться рiк.

    Вергiлiй, Георгiки, II, 402

Я аж нiяк не збираюся вигадувати для вас якiсь новi розривки:

Отож:, окрiм цього, не вимислю я, не змiркую

Інших для тебе порад, бо все воно вiчно те саме.

    Лукрецiй, Про природу речей, III, 944

Поступiться мiсцем iншим, як iншi поступаються вам. Рiвнiсть перший крок до справедливостi. Хто може чути себе скривдженим, що хилиться перед тим, перед чим хилиться решта? Хоч би скiльки ви жили, вам нiчого не вирвати з того часу, протягом якого ви маете лишатися мертвими: це на цiле Нiчев'я; чи ви помрете своею смертю, чи ще немовлям, – це не змiнить тривалостi вашого перебування у станi, такому страшному для вас:

Скiльки б людських поколiнь не вдалося тобi пережити, –

Вiчнi в триваннi своiм, тебе смерть все одно буде ждати.

    Лукрецiй, Про природу речей, III, 1090

    Пер. Андрiя Содомори

І я поведу вас туди, де нiколи не журитиметесь:

Не розумiе того, що з життя вiдiйшовши назавжди,

Сам не оплаче себе, i не стане при тiлi своему,

Слiзне пролле…

    Лукрецiй, Про природу речей, III, 885

    Пер.

i не будете прагнути життя, за яким так побиваетесь:

Хто ж би то плакати став над життям своiм i над собою

Серед глибокого сну, коли з тiлом i дух спочивае?

    Лукрецiй, Про природу речей, III, 919

    Пер. Андрiя Содомори

Смерть заслуговуе страху меншого, нiж нiщо, якщо тiльки iснуе щось менше за нiщо:

Смерть е для нас ще нiкчемнiшим чимось, коли щось бувае

Меншим, нiж: те, чого зовсiм не маемо перед очима.

    Лукрецiй, Про природу речей, III, 926

    Пер. Андрiя Содомори

Вона вам не свербить, анi живому, анi мертвому. Живому, бо ви е, мертвому, бо ви не е. Ба бiльше, нiхто не умирае перш, нiж прийде його година. Той час, що по вас зостанеться, так само не ваш, як той, що збiг перед вашим народженням, i так само мало вас обходить.

Втiм озирнися: наскiльки байдужа нам та, що минула,

Вiчного часу доба, всi тi днi, коли нас не було ще!

    Лукрецiй, Про природу речей, III, 972

    Пер. Андрiя Содомори

Хоч би коли ваше життя скiнчилося, воно абсолютне. Не у тривалостi мiра життя, а в тiм, як ви його зужиткували, не один жив довго, а пожив мало. Заживайте життя, поки ви е: вiд вашоi волi, а не вiд кiлькостi лiт залежить, аби ви набулися.