Проби. Вибране

Вони не можуть попустити, щоб син вертався спiтнiлий та закурений з якихось управ, пив гаряче чи холодне, або бачити його на норовистому конi, чи зi шпадою у герцi з досвiдченим фехтувальником, чи уперше взятою до рук аркебузою. Іншоi ради нема: хто хоче виховати сина людиною в цiлковитому розумiннi, не може панькати його в замолоду; часто, хоч-не-хоч, треба дiяти за приписом медицини:

Пiд голим небом хай у тривогах вiн

Життя проводить.

    Горацiй, Оди, III, 2, 5

    Пер.

Андрiя Содомори

Замало гартувати душу, треба ще загартувати й м'язи. Душа була б надто обтяжена клопотами, якби не знайшла пiдсобки; на неi тодi лягае надсильний тягар, бо вона несе його за двох. Я знаю, як непереливки моiй душi в товариствi занадто нiжного та вразливого тiла, яке так даеться iй узнаки, i, читаючи книжку, я часто помiчаю, як те, що в них виставляеться за велич душi та вольовий гарт, куди бiльше залежить вiд товстоi шкiри та широкоi костi.

Я бачив людей, чоловiкiв, жiнок та дiтей, змалечку вихованих так, що для них удар кийком означав менше, як для мене щиголь; дiставши в шкуру, вони навiть не поморщаться. Коли атлети у витривалостi змагаються з фiлософами, то тут даеться взнаки бiльше гарт м'язiв, нiж гарт душi. Навичка перетерплювати працю в потi чола – це навичка перетерплювати бiль: праця гартуе чутливiсть до болю. Цицерон, Тускуланськi розмови, II, 15. Вихованця треба пiддати мозольним трудам суворих управ, аби привчити до викручування членiв, штрикань, припiкань залiзом, словом, до ув'язнення i тортур.

А що ж? На таке вiн також може наразитися, адже бувають часи, коли воно загрожуе як злому, так i доброму, прикладiв не бракуе! Хто зневажае закони, той найпоряднiшим людям загрожуе хлостою i мотузом.

Ба бiльше, приявнiсть батькiв пiдривае i вчительський авторитет, який мае бути незаперечний. До цього треба додати, що пошана, якою молодик тiшиться у домiвникiв, усвiдомлення багатства та потуги свого роду – це все, на мою думку, неабиякi перешкоди в юному вiцi.

У життевiй школi спiлкування з людьми я не раз примiчав одну ваду: замiсть намагатися пiзнати iншого, ми все влаштовуемо так, щоб самим похизуватися, i бiльше дбаемо про те, аби виставити на продаж власний товар, анiж купити для себе новий. Мовчанка та скромнiсть – це прикмети вельми пожиточнi у громадi.