Проби. Вибране

Треба вимуштрувати хлопця так, щоб вiн був ощадний i стриманий, користаючи зi своеi науки, як ii вже набуде; щоб не переймався дурницями та нiсенiтницями, висловленими при ньому: адже негречно i нечемно вiдпихати все, що нам не до мислi. Хай вiн спокiйно ставиться до того, що його хтось поправляе, i не ганить iншого за те, чого сам волiе не чинити; так само хай не стае цапки проти того, що в нас – рiч свiтова. Мудрим можна буть без чванi i пихи. Сенека, Листи, 113. Хай уникае повчальних i непристойних манер, дитинноi амбiцii виокремитися i здатися розумнiшим за iнших, а також пошукiв слави у лайцi та претензii на нове слово.

Тiльки великi поети можуть дозволяти собi вiльнощi у своiй штуцi – так само едино великi й високi душi можуть ставити себе вище за те, що заведено. Якщо Сократ чи Аристипп учинили щось проти звичаiв та усталених засад, не думай, що й тобi це вiльно. Такi вiльнощi вони заслужили своiми великими i боговитими прикметами. Цицерон, Про обов'язки, І, 41. Хай вихованця навчать заходити в суперечку чи розмову, лише коли йому зустрiнеться гiдний суперник; у такому разi хай вiн не вдаеться до всiх аргументiв, якi можуть йому прислужитися, а лише до найсильнiшого з них. Треба його навчити добирати i вiдсiювати доводи, а також не забувати у диспутi про його мету, а отже, й стрункiсть. Особливо хай привчать його, щоб умiв програвати i складати зброю перед iстиною, щойно вiн ii постереже, байдуже, об'явилася вона його супротивниковi чи сяйнула йому самому. Адже вiн не сходить на катедру, щоб виголошувати завчену лекцiю; так само не зобов'язаний вiн обстоювати те, що йому здаеться неслушним. Вiн також i не з тих, хто за готiвку продае право признатися до своеi вини i спокутувати ii. Не змушуе його жодна конечнiсть обстоювати i боронити все, що йому велено i приписано. Цицерон, Академiчнi питання, І, 41.

Якщо його вихователь сповiдуватиме такi лихi погляди, вiн виховае свого учня вiрним, прихильним i мужнiм служником свого володаря; але й остудить у ньому бажання бути прихильним до нього iнакше, нiж з уваги на суспiльну повиннiсть.

Окрiм iнших болячок, якi допiкають нашiй свободi з узяттям на себе iнших особливих зобов'язань, думка найнятоi i купленоi людини або не така щира i вiльна, або може стягнути на неi закиди в зухвальствi i невдячностi. Щирий дворак не може мати анi права, анi бажання говорити про свого пана iнакше, як тiльки прихильно; адже той серед тисяч пiдданцiв вибрав його, аби тримати при собi i годувати власною рукою.