На нашем сайте вы можете читать онлайн «Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Литература 20 века. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.

Автор
Дата выхода
26 мая 2020
Краткое содержание книги Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр., аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр.. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Роман Іваничук) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Роман Іваничук (1929–2016) – відомий український письмен-ник, лауреат багатьох літературних премій, серед яких Національна премія України ім. Т. Шевченка. У його творчому доробку близь-ко двадцяти історичних романів, якими письменник заповнює білі плями в нашій історії. Він не обмежується лише зображенням тих чи інших подій минулого, а накреслює багато проблем, які хвилюють наших сучасників.
До 8-го тому повного зібрання творів Романа Іваничука увійшли новели, оповідання та оповідки, написані протягом 1976–2016 років, у яких він постає неперевершеним майстром новели. Основу цього тому склали видання – «На перевалі» (1981) та «Люлька з червоного дерева» (2009); також до збірки увійшли новели й оповідання із циклів «На стежках і тротуарах», «Осінні узори», «Nota Bene!», а в «Додаток» – твори, що друкувалися тільки в часописах. Збірка малої прози Р. Іваничука містить докладні примітки.
Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр. читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Люлька з червоного дерева. Новели, оповідання та оповідки 1976-2016 рр. без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Те вiдчуття волi, яке розпирало йому груди двi доби тому, коли вийшов у вiдкриту безлюдну тундру i побачив обрис пiвнiчного краю Полярного Уралу, змiнилося тепер щемкiстю каяття за той, як на його вiк, хлоп’ячий порив – утекти вiд людей, обов’язкiв, гамору, метушнi, диму й послiду в первозданну природу.
Снiгова навальна хуртовина, ударивши мисливця в спину, покотилася сiрою курявою попереду; мисливець згадав, що людинi, як i оленевi, слiд iти лише проти пурги. Вiн поглянув на компас, у думцi фiксуючи пiвденно-захiдний напрям, куди зверне, щойно трохи вщухне буря, повернувся обличчям на пiвнiч i почовгав по твердiй снiговiй корi.
Вiтер налiтав з моторошним гавкотiнням, мисливець задихався: замiсть повiтря був тiльки снiг; здавалося, що з обличчя хтось здирае шкiру; вii, брови, нiздрi сковував тонкий шар льоду, найменша гримаса обличчя спричиняла нестерпний бiль.
Мисливець мимоволi подумав: скiльки-то першопрохiдцiв загинуло в подiбнiй пурзi; колись вiн, захоплений романтикою подорожей, майже iз заздрiстю читав про знайдення пошуковими експедицiями слiдiв тих смiливцiв, а тепер, опинившись у такiй самiй ситуацii, збагнув, що iхню мужнiсть мусили обступати i страх, i розпука, i туга, i, можливо, лише усвiдомлення того, що вони зробили першi кроки в невiдоме, якщо й не окупляло iм втрату життя, то хоч втiшало; вiн же не мав чим виправдати свою власну жертву.
Мисливець iшов проти бурi, вiдчував, що збиваеться з дороги, що вже й сам не знае, куди йде, вiн закричав у вiдчаi.
Почуття жалюгiдного каяття, яке почало було дiймати мисливця спочатку, тепер зникло, вiн ще раз на мить пережив радiсть усамiтнення, i майнула думка – вернутися в сторожку, до неi ближче, нiж до селища; у гiрськiй долинi пурги, можливо, й немае.









