На нашем сайте вы можете читать онлайн «Срібні ковзани». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Детские книги, Детская проза. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Срібні ковзани
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Жанр
Дата выхода
16 декабря 2015
Краткое содержание книги Срібні ковзани, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Срібні ковзани. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Мері Елізабет Додж) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
«Срібні ковзани» - захоплююча повість знаменитої американської письменниці Мері Елізабет Додж (англ. Mary Elizabeth Dodge, 1838-1905). *** У голландському містечку Брук мають відбутися ковзанярські змагання, переможці яких отримають срібні ковзани. Брат і сестра Бринкер мріють стати володарями заповітного призу... Інші відомі твори автора - «Ервінгтонскіе історії» і «Дональда і Дороті». Мері Елізабет Додж також є видавцем популярного дитячого журналу «Святий Миколай», у якому друкувалися Марк Твен, Брет Гарт, Роберт Льюїс Стівенсон і Редьярд Кіплінг.
Срібні ковзани читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Срібні ковзани без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
«Так», пiдтвердило пiвдюжини голосiв, «прекрасну пару срiбних ковзанiв – абсолютно дивовижних – з ах! якими чудовими ременями, срiбними дзвiночками i пряжками!»
«Хто сказав, що вони з дзвiночки?» почувся слабкий голос хлопчика з довгим iм'ям.
«Я сказала, пан Воост», вiдповiла Рiхi.
«Так все-таки вони з дзвiночками»; «Нi, я впевнений, що нi»; «Ну як ти можеш таке говорити?»; «Так адже вони зi стрiлами»; «І мейнхеер ван Корбес сказав моiй мамi, що на них е дзвiночки» – почулося з збудженого натовпу, але мейнхеер Воостенвальберт Схiммельпеннiнк.
«Ой!» Ой! «– Знову вибухнула хор суперечливих думок.
«На парi для дiвчаток повиннi бути дзвiночки», тихо вставила Хiльда», але повинна бути ще пара i для хлопчикiв з вигравiруваними по боках стрiлами».
«Правильно! Я ж казав!» на одному диханнi вигукнули чи не всi хлопцi.
Катрiнка дивилася на них в подивi.
«А хто змагатиметься?» запитала вона.
«Всi ми», вiдповiла Рiхi. «Це буде неймовiрно весело! Приеднуйся, Катрiнка. Але зараз нам усiм пора в школу, обговоримо це опiвднi. Ну ти, звичайно ж, приеднатися до нас, адже справдi?»
Катрiнка, нiчого не вiдповiвши, зробила витончений пiрует i кокетно розсмiявшись, «Хiба ви не чуете останнiй дзвоник? А ну, наздоганяйте!» понеслась до будiвлi школи, що стояла за пiвмилi на березi каналу.
Всi уперемiш кинулися наздоганяти Катрiнку, марно намагаючись зловити це яснооке, усмiхнене створення iз золотистим, струмливим в сонячному свiтлi, волоссям, яке кидало на них блискучий, повний трiумфу погляд, з легкiстю ковзаючи вперед.
Прекрасна Катрiнка! Палаюча молодiстю i здоров'ям, сповнена життя, радостi i руху! Не дивно, що в ту нiч твiй образ, вiчно ковзаючий попереду, увiрвався в сон одного хлопчика! Не дивно, що самим тяжким для нього видався той годину, коли, через роки, ти вислизнула вiд нього назавжди.
Роздiл IV
ГАНС І ГРЕТЕЛЬ ЗНАХОДЯТЬ ТОВАРИША
Опiвднi нашi юнi друзi посипалися зi школи, сповненi рiшучостi цiлу годину потренуватися на каналi.
Але вони встигли покататися лише кiлька хвилин, як раптом Карл Схуммель звернувся глузливо до Хiльди, «Подивися, яка солодка парочка пiдходить до льоду! Маленькi голодранцi! Їх ковзани, мабуть, подарунок самого короля».
«Якi ж вони стараннi», м'яко сказала Хiльда. «Мае бути болiсно важко навчитися кататися на настiльки дивних штуках.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Срібні ковзани, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
