Пригоди українців у Анталії

А коли гостi почали виходити з-за столу, чмокнув у щiчку молоду дружину й, пообiцявши довго не баритися, подався вiдганяти свою «Тойоту».

Щойно за чоловiком зачинилися дверi, Лiда взяла Миколу, який сидiв поруч, за руку:

– Потанцюемо?

– Аякже.

У невеликому квадратному холi було тiсно, як на нерестилищi. Тож щоб не товктися по чужих ногах, Микола з партнеркою почали пробиратися у коридор. А коли опинились бiля входу у ванну, Лiда раптом штовхнула Миколу в середину i, зачинивши за собою дверi, без зайвих слiв припала до його вуст.

Микола ще не встиг отямитися вiд несподiванки, як сусiдка вже розстiбнула на штанях блискавку й обхопила пальчиками його гордiсть.

Лiда виявилася справжньою богинею екстремального сексу. Особливо той талант розкривався тодi, коли iснувала загроза, що iх iз партнером ось-ось можуть застукати на гарячому. В такi хвилини вiд передчуття небезпеки у неi усе стискалося всерединi. І тодi партнеровi доводилося напружувати останнi сили, аби не опинитися викинутим назовнi.

Тож чоловiки буквально шаленiли вiд неi. Не був винятком i Микола. Бо за довгi роки небезгрiшного життя йому ще з жодною жiнкою не було так хороше.

Найближчого понедiлка, щойно ii чоловiк пiшов на роботу, Лiда подзвонила у Миколинi дверi:

– Привiт! – вона прямо з порога кинулась Миколi на шию. – У мене е годинка до роботи. Тож давай не будемо гаяти часу.

Микола ухопив несподiвану гостю на руки. Вiднiс у спальню. І вони кохалися довго й несамовито.

А потiм, нехтуючи усiма правилами дорожнього руху, Микола гнався на своему «Жигулi» наввипередки з часом, аби тiльки Лiда не запiзнилася на роботу.

Назавтра усе повторилося знову. З тiею лише рiзницею, що тепер Микола залишав вхiднi дверi незамкненими. Тож Лiда, прокравшись нишком до його квартири i скинувши на ходу халатик, голiсiнька пiрнула до нього пiд ковдру.

Тi ранки були для Миколи найсправжнiсiньким втiленням великого людського щастя. Шкода тiльки, що щастя те тривало дуже недовго.

Настав ранок, коли Лiда не прийшла будити Миколу своею любов’ю. «Напевне, сьогоднi чоловiк удома», – подумав вiн. Але назавтра Лiда знову не прийшла. І пiслязавтра – також.

Микола, який по самi вуха закохався у юну сусiдку, не знаходив собi мiсця. Вiн телефонував Лiдi на мобiльний, але та не вмикала слухавку. Намагався пiдстерегти у дворi, щоб поговорити, але Лiда, буркнувши коротеньке: «Драсьте!», – пробiгала повз нього не зупиняючись.