Ляльковий дім

З кабiнету Гельмера виходить доктор Ранк.

Ранк (ще у дверях). Нi, нi, я не хочу заважати. Краще загляну до твоеi дружини. (Зачиняе дверi й помiчае фру Лiнне.) Ох, вибачте! Здаеться, я й тут заважатиму.

Нора. Анiтрохи. (Знайомить iх.) Доктор Ранк – фру Лiнне.

Ранк. Он як. Я не раз чув тут це прiзвище. Здаеться, я поминув вас на сходах, коли йшов сюди.

Фру Лiнне. Так, я пiдiймаюся дуже поволi. Не маю сили…

Ранк. Ага… Якась несправнiсть у внутрiшньому механiзмi?

Фру Лiнне. Радше звичайна перевтома.

Ранк. Та й годi? Видно, приiхали в мiсто вiдпочити i втомлюетесь, бiгаючи по гостях?

Фру Лiнне. Я приiхала сюди шукати працi.

Ранк. Хiба це найкращi лiки вiд перевтоми?

Фру Лiнне. Треба ж якось жити, докторе.

Ранк. Так, чогось усiм здаеться, що жити треба.

Нора. Та годi вам, докторе!.. Адже й ви самi не вiд того, щоб iще пожити.

Ранк. Даймо, що так. Хоч як менi погано, я все-таки ладен жити й мучитися якомога довше. І всi моi пацiенти теж. І всi моральнi калiки так само.

Фру Лiнне (тихо). О!..

Нора. Хто сидить?

Ранк. Приватний повiрений Крогстад, людина, якоi ви не знаете. В нього пiдгнило вже навiть корiння характеру. Але й вiн там почав товкти як щось неспростовне, що i йому треба жити.

Нора. Так? Про що ж вiн прийшов говорити з Гель-мером?

Ранк. iй-богу, не знаю. Я чув тiльки, що згадували Акцiонерний банк.

Нора. Я не знала, що Крог… що той приватний повiрений Крогстад якось пов'язаний iз банком.

Ранк. Так, вiн мае там якусь посаду. (До фру Лiнне.) Не знаю, чи й у ваших краях трапляються такi люди, що, нiби в лихоманцi, нишпорять усюди й принюхуються, чи не тхне де моральною гнилизною, аби цим привернути до себе увагу й отримати якусь вигiдну посаду. А здоровi люди лишаються за порогом.

Фру Лiнне. Але ж хворi люди якраз найбiльше потребують опiки.

Ранк (здвигае плечима). Отож воно й е. Через такi погляди суспiльство обертаеться на лiкарню.

Нора, заполонена своiми власними думками, раптом вибухае тихим смiхом i плеще в долонi.

Чого ви смiетеся? Чи ви взагалi знаете, що являе собою суспiльство?

Нора. Менi нема бiльше про що думати, як про ваше нудне суспiльство! Я смiюся зовсiм з iншого… з чогось, що страшенно веселить мене. Скажiть, докторе Ранк, тепер усi службовцi Акцiонерного банку залежать вiд Торвальда?

Ранк. І це вас страшенно веселить?

Нора (смiеться й мугикае). Це вже моя справа! Моя справа! (Походжае по кiмнатi.