Підпори суспільства

І, крiм того, вона обiйшлася б надто дорого…

Руммель. І йшла б просто врозрiз з насущними iнтересами мiста.

Бернiк. А найголовнiше – не принесла б користi широким верствам населення. От чому я тодi й не погодився, i було прийнято проект внутрiшньоi лiнii.

Гiльмар. Так, але ця лiнiя не зачепить сусiднi мiста.

Бернiк. Вона зачепить наше мiсто, любий Гiльмаре, тому що ми проведемо до себе вiтку.

Гiльмар. Ах, так! Значить, новий задум.

Руммель.

І задум чудовий – еге ж?

Рерлун. Гм!..

Вiгелан. Не можна заперечувати, що саме провидiння нiби призначило цю мiсцевiсть для такоi вiтки.

Рерлун. Ви це серйозно говорите, пане Вiгелан?

Бернiк. Так, признаюся, я теж вбачаю нiби перст долi в тому, що я пiд час своеi весняноi дiловоi поiздки випадково потрапив у долину, де менi ранiше не доводилось бувати. І тут, наче блискавка, промайнула в мене думка: от де зручно провести до нас вiтку.

Я вирядив iнженера на розвiдку. І ось у мене вже всi попереднi плани й кошториси, – все в порядку.

Беттi (все ще стоячи з iншими дамами в дверях тераси). Але як же це, любий Карстене, ти все приховував вiд нас?

Бернiк. Дорога Беттi, вам би все-таки не зрозумiти справжню суть дiла. А втiм, я до сьогоднiшнього дня нiкому i словом про це не згадував. Але тепер настала рiшуча хвилина; тепер час дiяти вiдверто i енергiйно.

Нехай би менi навiть довелося ризикнути всiм своiм майном, я все ж дiйду до кiнця.

Руммель. І ми з тобою, Бернiку. Можеш розраховувати на нас.

Рерлун. Ви справдi покладаете такi великi надii на цю справу, панове?

Бернiк. Ще б пак! Яким могутнiм важелем це стане для пiднесення всього нашого суспiльства! Подумайте тiльки, якi лiсовi угiддя стануть доступнi, якi багатi рудники вiдкриються для розробки! А гiрськi рiчки з незлiченними водоспадами? Яке широке поле для фабричноi дiяльностi!

Рерлун.

І вас не турбуе, що жвавi стосунки з зiпсованим зовнiшнiм свiтом…

Бернiк. Будьте спокiйнi, пане ад'юнкт. Наше роботяще мiстечко, хвалити Бога, утвердилося тепер на митних моральних пiдвалинах. Ми всi докладали зусиль до оздоровлення грунту, якщо можна так висловитись, i так будемо продовжувати, кожний у своiй сферi.